В с т у п
Починаючи роботу над цією книжкою , я сподівався , що сліди анонімного автора « Історії русів » приведуть мене до групи мрійливих , далеких від конкретної політики інтелектуалів , головних дійових осіб стадії « збирання спадщини » у схемі націєтворення Мирослава Гроха . Але матеріал повів мене в іншому напрямку . Коло « незвичних підозрюваних », про яке йдеться у книжці , складалося з дворян , заангажованих у місцеву політику і добре інтегрованих в імперію . Серед людей , які могли бути причетними до створення « Історії русів » і вже точно її читали й поширювали , траплялися високі чиновники , які зробили кар ’ єру і зажили багатства , зміцнюючи та розширюючи імперію . Вони здобули освіту в імперських столицях і відправляли своїх дітей в імперські навчальні заклади , з яких ті виходили російськими літераторами . Навіщо таким людям писати , переписувати й поширювати текст , який не просто прославляє козацьке минуле , а й пропагує окрему руську націю і в кінцевому підсумку , як нам сьогодні зрозуміло , працює на повалення імперії ? Щоб відповісти на це питання , я мусив враховувати не лише історіографічний контекст націоналізму і національних ідентичностей , а й контекст розвитку імперій .
В останнє десятиліття виник величезний інтерес до історії імперій і цілий бум літератури про стосунки імперій і націй . Особливо корисним мені здалося те , що в нових дослідженнях підкреслюється той простий факт , що національні ідеології не формуються у вакуумі , а виростають з політичного й ідеологічного контексту імперій . Першим протагоністам нації ішлося про певні політичні цілі , але вони не конче вважали націю та імперію несумісними політичними категоріями . В недавно виданій всесвітній історії імперій Джейн Бербенк і Фредерик Купер завважили , що батьки А м е риканської революції , як і їхні колеги на Гаїті , « використовували імперські формули і зверталися до імперських інституцій », перш ніж вирішили , що конфлікт нерозв ’ язний і треба відділятися . Нації не заступають імперії за один день . їх мислять і формують у рамках , заданих імперіями , тому важливо розглядати розвиток національних ідей і міфологій у цьому історичному контексті . « Відмовившись
Таксон , 2003 ; Hobsbawm Е . /. Nations and Nationalism since 1780 : Programme , Myth , Reality . — Cambridge , 1992 ; Винайдення традиції / За ред . Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера ; пер . з англ . М . Климчука . — K .: Ніка-Центр , 2010 . — 2-ге вид .
23