Розділ 11 . Люди і місця
років раніше : востаннє вони фігурують у 1708-му ! Згідно з « Історією русів », саме тоді хорунжий Павло Худорба з Новгорода-Сіверського зустрівся в селі Погребках поблизу Команя з царем Петром І і повідомив йому , що громадяни містечка готові здатися російській армії . За цим епізодом стояли певні факти : як показав Оглоблин , у 1723 році в околицях Новгорода-Сіверського справді жив якийсь Павло Худорба . Мало того , деякі погребківські землі належали родині Худорб ще на початку XX століття . На відміну від попередніх згадок про Худорб , які , схоже , є чистою вигадкою невідомого автора або авторів , в епізоді 1708 року було перемішано факти і вигадку .
Можна припустити , що Худорби далі не фігурують ні в « Історії русів », ні , можливо , у творі Архипа Худорби тому , що у XVIII столітті родина нічим героїчним не відзначилася , а вигадувати щось не випадало , бо йшлося про часи не такі давні . Може , й так . Але зі сторінок « Історії русів » зникають не тільки Худорби . Компанію їм склала ціла група персонажів , пов ’ язаних з Новгородом-Сіверським , а також люди , чиї прізвища перегукувалися з відомими прізвищами , які побутували в околицях Новгорода-Сіверського і серед жителів Команя , рідного села Хурдорб . Одні новгород-сіверські персонажі грають позитивну роль в « Історії русів », інші — негативну , але це не пояснює , чому після 1708 року всі вони зникають зі сторінок трактату .
Хто ці люди ? Почнімо зі списку негативних героїв « Історії русів », які були пов ’ язані з Новгородом-Сіверським . Ім ’ я Михайла Ку- нинського ( нібито він був прихильником церковної унії 1596 року ) перегукується з ім ’ ям реальної особи — Яном Куніцьким , польським каштеляном новгород-сіверського замку в 1648 році . Ще один поляк-командувач періоду , про який ідеться в « Історії русів », — Вронський . Польського шляхтича на ім ’ я Ян Вронський жителі села Юхнова поблизу Команя пам ’ ятали ще в XIX столітті . Іраклій Шверницький , що нібито був волинським єпископом і підтримав унію 1596 року , мав те саме прізвище , що й новгород-сіверська родина , нащадки якої жили в селі Погребках ( сусідньому з Команем ) ще наприкінці XIX століття . Усі ці новгород-сіверські прізвища після 1708 року зникають зі сторінок пам ’ ятки .
Так само зникають і позитивні персонажі з новгород-сіверськими зв ’ язками . Скабичевські , ще одна місцева родина , фігурують в « Історії русів » тільки раз — у 1648 році , коли один з представни
241