Козацький міф Kozatskyi_mif_Istoriia_ta_natsiietvorennia_v_epokh | Page 20

В с т у п Майже чверть століття цей текст існував лише у вигляді ру­ копису — його активно переписували нащ адки козацької стар ­ шини. Він став одним з найвпливовіш их, а з погляду Російської ім п ерії, м абуть, найбільш деструктивн им історичним текстом м одерної епохи. Перший російський інтелектуал, який п отра­ пив під чари «Історії русів», — Кондратій Рилєєв, ветеран н а­ полеонівських воєн і один з найвизначніш их поетів своєї доби. Цей рукопис наснажив його написати одну з найпристрасніш их поем визвольного руху XIX століття — «Исповедь Наливайки», про ватаж ка козацького повстання кінця XVI століття. Ця поем а надихнула тисячі молодих росіян на н ерівну боротьбу з урядом. Н аступний поет, якого захопила «Історія русів», — Олександр Пушкін, одним з перш их надрукував уривок з цього твору. Л іте­ ратурну ком панію їм склав Микола Гоголь, ще один геній епохи: на «Історії русів» ґрунтую ться деякі епізоди «Тараса Бульби». По­ при свій глибокий український патріотизм , Гоголь, як і Пушкін, бачив в «Історії русів» прояв російського національного духу. Але молодш е покоління укр аїн ськи х інтелектуалів, духовн им л і­ дером яких був Тарас Ш евченко, сприймало цю козацьку хроніку як історію національного визволення. «Історія русів», ін тер п р е­ тована в такий спосіб, стала біблією українського національного руху — вона надихала тисячі укр аїн ськи х патріотів на боротьбу за свободу своєї батьківщ ини. Модерна українська нація, що постала на руїнах Російської ім ­ перії в ході революції 1917 року, використала козацький міф, утіле­ ний в «Історії русів», для легітимізації своєї держави. У 1918 році, взявши собі титул «гетьман», на чолі української держави став Пав­ ло Скоропадський, нащадок одного з гетьманів початку XVIII сто­ ліття. Нова незалежна Україна не встояла під тиском Польщі і Росії, які поділили між собою українські землі, але козацька міфологія успіш но пережила ці важкі часи. 1991 року Україна знову поверну­ лася на політичну карту Європи — нову державу привели до неза­ лежності активісти, на яких глибоко вплинула «Історія русів». Іван Драч, один з лідерів Руху, найпотужнішої самостійницької політич­ ної ініціативи кінця 1980-х — початку 1990-х років, якраз напере­ додні незалежності взявся перекладати «Історію русів» сучасною українською мовою. Референдум і грудня 1991 року став смертним вироком Російській імперії в її новітній, радянській інкарнації. 18