Ча с т и н а т р е т я . Ча с т и н и р е б у с а
леглий князя Олександра Безбородька , служив міністром і займався земельною реформою . Він справді був місцевим патріотом і в 1805 році виступав посередником у конфлікті Куракіна з деякими малоросійськими дворянами . Однак того разу він мало чим допоміг . У 1806-му Трощинський фактично вже йшов з посади . Невдовзі він вийшов у відставку і повернувся у свій маєток на Полтавщині . Чернігівська петиція припадала пилом у канцелярії генерал-губернатора , аж поки 1808 року Куракіна не змінив на посаді князь Яків Лобанов-Ростовський218 .
Призначення нового генерал-губернатора заохотило малоросійське дворянство з новими силами взятися до справи , яку д е далі частіше вважали справою честі . Тепер рух очолило полтавське дворянство . Новим лідером « патріотів », як стали називати в Україні опонентів Герольдії і поборників прав і свобод м ісцевого дворянства , став Василь Чарниш — у січні 1809-Г0 його обрали предводителем дворянства Полтавської губернії . Сам Чарниш мав безсумнівний дворянський статус , адже походив з відомої козацької родини : один з його предків був генеральним суддею Гетьманату . Василь Чарниш був також багатим землевласником і володів майже двома тисячами кріпаків у Гадяцькому повіті Полтавської губернії . У 1801-1820 роках його тричі обирали полтавським маршалком , і кожного разу він робив максимум можливого для захисту прав співвітчизників-дворян . Ще до виборів Чарниша полтавське дворянство попросило для вивчення копію чернігівської петиції 1806 року . Вона здалася полтавцям незадовільною в багатьох юридичних та історичних моментах , і було вирішено підготувати свою петицію і викласти якнайсильніші аргументи на користь малоросійського дворянства .
Певну підготовчу роботу над полтавською петицією виконали попередники Чарниша — маршалки Семен Кочубей і Михайло Милорадович . Останній служив на цій посаді з 1806 по 1808 рік і вже контактував з чернігівцями Романом Марковичем і Тимофієм Калинським .
218 Представление Черниговского губернского маршала Стороженко Малороссийскому генерал-губернатору с изъявлением точного значения малороссийских чинов и с приложением исходатайствования перемены заключения об оных герольдии ( датовано 28 лютого 1806 ). Інститут рукопису НБУВ , ф . VIII , спр . 1602 , арк . 1-4 ; Миллер Д . Очерки ... — С . 27-30 ; Saunders D . The Ukrainian Impact . — P . 90-100 .
184