Розділ 8 . У п о ш у к а х м о т и в у
рянські права козацької старшини . В меморандумі , написаному для дворянського зібрання 1805 року , він пішов ще далі Марковича і доводив , що не тільки козацька старшина , а й козаки в цілому мали шляхетський статус . « Козак имел в сем краю , — писав Калинський , — от российских государей , польских королей и литовских князей утвержденный чин рыцарский и стан шляхетский , в коем он титуловался и признавался , а потому во всяких случаях и в выборах , даже и в избрании самих гетманов имел он голос и потому всякий заслуженный козак был в выборах на какую-либо старшину или какой уряд , також и к получению шляхетского имения право имел » 216 .
Про дворянський статус козацьких старшин та їхніх нащадків у деталях йшлося на зібранні чернігівського дворянства в січні 1806 року . Зібрання заслухало звіти лідерів та історичні аргументи знавців , зокрема й Калинського . Присутні доручили Михайлу Стороженку , маршалку чернігівського дворянства , підготувати і подати від імені зібрання петицію генерал-губернатору Олексію Куракіну . Стороженко часу не гаяв і , покладаючись на меморандум Романа Марковича , так і зробив . Петицію подали Куракіну в березні і8о6-го . Цілком у традиціях жанру там було повно покликань на ун і версали козацьких гетьманів і постанови імперської влади . Автору явно йшлося про конкретні ухвали Герольдії і кривди , завдані цими постановами цілком конкретній групі гетьманської старшини . Але за бюрократичною мовою петиції проглядалося дедалі більше переконання , що постанови Герольдії не просто завдають удару по дворянському статусу окремих членів старшинської спільноти , а й зазіхають на історичну ідентичність та честь народу-нації в цілому .
Боротьба з Герольдією стала патріотичним обов ’ язком старшини , і Стороженко , пильнуючи , щоб ці сентименти не потрапили у текст офіційного документа , охоче апелював до патріотичних почуттів співвітчизників у приватному листуванні . « Переконаний , що Ваша поважність приймете у цій справі патріотичну участь і не відмовите своїм сприянням для користі цілого краю » 217 , — писав він у березні 1806 року , надсилаючи копію петиції співвітчизнику-українцю Дмитру Трощинському . Трощинський , колишній під
216 Там само . — С . 178-183 ; Миллер Д . Очерки ... — С . 20 ; Оглоблин О . Люди старої України . — Мюнхен , 1959 . — С . 33-48 . 217 Свербигуз В . Старосвітське панство . — С . 185 .
183