Розділ 8 . У п о ш у к а х м о т и в у
глибше не вникаючи в історію цього питання , бо не володів достатнім історичним знанням » 207 .
Важко погодитися з цим припущенням . Слововжиток автора « Історії русів » передусім відбивав термінологічні реалії того часу . Його найближчі попередники в царині козацької історіографії Петро Симоновський і Олександр Рігельман писали про українських козаків — русские і навіть россияне . Анонімний автор ішов слідами Василя Рубана , коли починав передмову до « Історії русів » словами : « История Малой России до времен нашествия на нее татар , с ханом их Батыем , соединена с историею всея России , или она-то и есть единственная история российская ». Термін русы в етнічному сенсі став популярний в російській історіографії XVIII століття . Його поширенню сприяла « История Российская » Василя Татіщева , яка почала виходити друком у 1760-х роках , цю книжку із захватом читала сама імператриця Катерина II . Однак існує суттєва відмінність між тим , як цей термін використовують автор « Історії русів », а як його знамениті попередники .
Якщо в Татіщева і Катерини II етнонім русы позначав етнічну групу неслов ’ ян , які прийшли в Наддніпрянщину з Балтики , то в автора « Історії русів » ця назва відрізняє предків козаків від решти слов ’ янського світу , передусім від московитів . У його викладі руси заселили територію між Дунаєм на заході , Двіною на півночі , Дінцем на сході і Чорним морем на півдні . Анонімний автор виділяв Червону Русь і Білу Русь , а їхні політичні центри припадали на землі , які тепер входять до складу України . Згідно з автором « Історії русів », руська земля історично поділялася на Київське , Галицьке , Переяславське , Чернігівське , Сіверське і Древлянське князівства . Після того як Іван Грізний у XVI столітті створив Московське або Російське царство , Червона і Біла Русь узяли собі назву « Малоросія », щоб відрізнятися від царської Великоросії208 .
При першій появі на сторінках « Історії русів » дніпровських козаків XVI століття названо « малоросійськими козаками ». Ними нібито керують нащадки руських князів , але крім цього козаки виби
207 Исторія Русовъ . — С . і , iii-iv ; Шевчук В . Нерозгадані таємниці . — С . 27 .
208 Татищев , Василий . История Российская . — Ч . і . — Глава 30 ; Plokhy S . Ukraine and Russia . — P . 19-33 ; Дзира , Іван . Козацьке літописання 30-х-8о-х років XVIII століття : джерелознавчі та історіографічні аспекти . — К ., 2006 . — С . 303-356 .
177