Ч а с т и н а т р е т я . Ч а с т и н и р е б у с а
для української історіографії. Міг автор «Історії русів» реагувати не
на підручник Берлинського, а на дискусію 1816 року?
Щоб це припущення підтвердити або заперечити, слід поясни
ти згадку про «учебную историйку», яка викликала таке роздрату
вання автора «Історії русів», а це справа нелегка. Михайло Марков
був директором Чернігівської гімназії і губернським директором
народних училищ. Він з ентузіазмом досліджував українську м и
нувшину і опублікував багато робіт з історії Чернігівщини. В 1816-
1817 роках, крім полеміки з Квіткою, Марков надрукував в «Украин
ском вестнике» статтю про древню історію Русі. Маркову з певною
натяжкою можна було закинути, що він ніде не бував, крім своєї
школи. Але проблема в тому, що хоч Марков і написав багато робіт,
дотичних до сфери освіти, він і не думав братися за підручник з
історії, а його стаття на вісім сторінок з амбітною назвою «Вступ
до малоросійської історії» (1817) обмежувалася києво-руським п е
ріодом 1" .
Навіть якщо припустити, що під «учебной историйкой» ано
німний автор мав на увазі не підручник, а якусь роботу, написану
вчителем, або що в оригіналі було сказано не «учебная», а «ученая»,
то у відповіді Маркова Квітці не було жодних тверджень, які підва
жували права козаків або Русі на Наддніпрянську Україну. До того
ж Марков у своїх творах уникав української термінології і зовсім
не скидався на полонофіла. Квітка в цьому плані був кращою м і
шенню, ніж Марков, але він не мав нічого спільного зі школами, і зі
списку підозрюваних його слід також викреслити. Отже, мусимо по
вернутися до Максима Берлинського та його підручника 1800 року
як імовірного об’єкта нападок анонімного автора на полонофілів.
Виходячи з полеміки Квітка-М арков, можна, однак, припустити,
що випад на адресу Берлинського був спровокований полемікою
про Україну і Малоросію, надрукованою «Украинским вестником»
1816 року.
Назагал, наш екскурс у тогочасні історіограф ічні ди скусії під
тверджує висновки тих авторів, які вважають «Історію русів» про
дуктом XIX століття. Гіпотетично ми можемо звузити діапазон
можливих дат створення пам ’ятки до періоду між 1809 і 1818 ро
199 Про Маркова див.: Журба, Олег. Становлення української археографії: люди,
ідеї, інституції. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 94 - 119 *
170