Ч а с т и н а д р у г а . П о х о л о д н о м у с л і д у
ники, яких німці брали у відплату за партизанські напади, паці
єнти сусідньої психіатричної лікарні. Німці планували заморити
киян голодом, населення мусило тікати в села, де можна було хоч
якось прогодуватися. Оглоблин ховався від страш ної реальності в
науковій роботі. Він опікувався кількома історичними проектами
сумнівного академічного значення, але схваленими німцями. Про
те справжньою пристрастю науковця стала «Історія русів». Загад
ковий твір стояв у думках Оглоблина на перш ому місці впродовж
усієї окупації Києва149.
Звідки взявся інтерес Оглоблина до «Історії русів»? Він почав
досліджувати пам ’ятку наприкінці тридцятих років; між початком
Другої світової війни і нападом німців на СРСР радянська влада
дивилася крізь пальці на відродження україністики, щоб легітимі
зувати анексію територій, здобутих у результаті пакту Молотова—
Рібентропа. До початку радянсько-німецької війни Оглоблин устиг
зробити достатньо багато у новій для нього темі, щоб представи
ти свої висновки науковій спільноті. Найкращим місцем для цьо
го був Львів, там чекала найвдячніша аудиторія. Перші дні червня
1941 року Оглоблин провів у Львові, виступаючи з доповідями на
центральну тем у тепер уже майже столітньої дискусії — хто напи
сав «Історію русів». Оглоблин поставив питання про автора так, як
до нього не ставив ніхто. Його цікавила не лише ідеологія автора й
гіпотетичний час написання «Історії русів», а й місце, де було ство
рено пам ’ятку150.
Оглоблин — перший науковець, який звернувся до цього тексту
з погляду історичної географії. У статті про «Історію русів», завер
шеній у Києві 1942 року (ймовірно саме одну з версій цього тексту
вилучили енкаведисти роком пізніше), він пояснював свій метод
так: «Тут треба зважити на два моменти: по-перш е, яка місцевість
займає переважне місце в свідомості автора, так би мовити, ціка
вить його особисто; по-друге, наскільки він знає цю місцевість,
149 Из свидетельства И. Минкиной-Егорычевой о ее спасении священником
Алексеем Глаголевым в Киеве (http://www.w0rldh0l0caustf0rum.0rg/rus/pers0ns/6/)
150 Верба І. Олександр Оглоблин. — С. 319; Смолій В. А., Путро О. А., Верба І. В.
Слово до читача. Про життя і наукову діяльність професора О. П. Оглоблина //
Оглоблін О. Я. До питання про автора «Истории Русов». — К.: Інститут історії НАНУ,
1998. — С. 3-15, тут її.
13 6