Розділ
6
Київський рукопис
Сьомого листопада 1943 року, у двадцять ш осту річницю Ж овтневої
революції, радянське радіо передавало доповідь Йосифа Сталіна на
урочистому засіданні з нагоди свята. «Недалеко то время, когда мы
завершим очищение от врага Украины и Белоруссии, Ленинград
ской и Калининской областей», — оголосив генсек144. За кілька го
дин до того Сталін повідомив про найбільшу перемогу того року —
Червона Армія повернула Київ. «Луна ювілейного салюту із 324 гар
мат, кремлівських дзвонів і радісного гамору натовпу відбивалася
від стін московських будинків», — писав журнал «Тайм» у номері за
15 листопада. Після поразок 1941-1942 років Червона Армія пере
ламала хід війни і відвойовувала втрачені території. Наступ на Київ
почався з листопада 1943 року з артобстрілу німецьких позицій на
правому березі Дніпра. 5 листопада танкова армія генерала Рибал
ка, уродженця Лебединського району в колишньому Гетьманаті,
увірвалася у місто. Ворог панічно відступав, уникаючи оточення.
Наступного дня Київ було визволено145.
Взявши з боєм столицю республіки, війська 1-го Українського
фронту рушили далі на захід, а в місто прийшли загони НКВС — вони
шукали саботажників, вистежували німецьких шпигунів і карали ко
144 Див.: 26-я годовщина Великой Октябрьской социалистической револю
ции. Доклад Председателя Государственного Комитета Обороны на торжествен
ном заседании Московского Совета депутатов трудящихся с партийными и
общественными организациями г. Москвы 6 ноября 1943 года // И. Сталин о Ве
ликой Отечественной войне Советского Союза. — 5-е изд. — М.: Госполитиздат,
1949. — С. 126.
145 World Battlefronts: The Battle o f Russia: The Ousting is at Hand // Time. — 1943. —
November 15. Про битву за Київ див.: Ledderey, Ernest. Germany’s Defeat in the East:
The Soviet Armies at War, 1941-1945. —London, 1955.
132