Ча с т и н а д р у г а . П о х о л о д н о м у с л і д у
доля спіткала й молодшого брата Грушевського Олександра , автора дореволю ційних статей про « Історію русів », і його плем інника Сергія Шамрая . Всі вони загинули . Саме прізвищ е « Грушевський » стало символом українського націоналізму , з яким затято боролася радянська влада . Лави істориків у Радянській Україні 1930-х років сильно порідшали . 1946-го настала черга Західної України142 .
Михайло Возняк пережив ідеологічні нападки майже без втрат . Він був мішенню багатьох ідеологічних кампаній ( у 1952 році Возняка звинуватили в тому , що він заперечує учення самого Сталіна ), але зберіг посаду , статус академіка і право навчати нові покоління істориків . У листопаді 1954 року Возняк помер , і влада влаштувала колишньому прихильнику Союзу визволення України королівські похорони . Рух у центрі міста зупинили , сотні людей , зокрема багато студентів університету , йшли за труною вулицями міста , яке за життя Михайла Возняка побувало під австрійською , німецькою , польською , українською і російською владою та кілька разів міняло назви — Lemberg , Lwów , Львів , Львов . Двадцять років тому , восени 1934-го , радянська влада так само з почестями ховала свого головного ідеологічного й інтелектуального опонента — Михайла Грушевського . Його поховали на урядовому Байковому цвинтарі в Києві у присутності вищого партійного керівництва і науковців143 .
За двадцять років у Радянському Союзі попервах мало що змінилося : ученим , яких переслідувала держава , все ще влаштовували державні похорони . Але після похоронів праці покійних науковців вилучали з книгарень і бібліотек . Така доля спіткала всі роботи Грушевського і твори Возняка , написані до приходу радянської влади в Західну Україну . їх оголосили націоналістичними
142 Грушевський М . З історичної фабулістики кінця XVIII ст .; репр .: Український історик . — Нью Йорк , Торонто , 1991-1992 . — С . 125-129 . Про долю Грушевського та його родини див .: Плохій С . Великий переділ . — С . 267-281,378-392 . Про радянську кампанію проти учнів Грушевського в Галичині див .: Дашкевич , Ярослав . Боротьба з Грушевським та його школою у Львівському університеті за радянських часів // Михайло Грушевський і українська історична наука / За ред . Ярослава Грицака і Ярослава Дашкевича . — Львів , 1999 . — С . 226-268 .
143 Нечиталюк М . « Честь праці !»... — С . 9-90 ; Дорошенко В . Академік Михайло Возняк // Там само . — С . 362-371 ; Плохій С . Великий переділ ... — С . 277-282 .
130