Р о з д іл 5. К о з а ц ь к и й кн я зь
раніших відомих списків. Знайдений список передали генералу
Степану Шираю, родичу дружини Іллі Безбородька, який і почав
поширювати рукопис. Усі ці факти добре вписувалися у схему Воз-
няка, і це утверджувало його у думці, що саме Безбородько написав
загадковий твір. Імперський князь виявився справжнім козаком135.
Аргументація Возняка добре вписувалася у домінантну течію в
тогочасній українській історіографії. Андрій Яковлів, колега і одно
думець Возняка стосовно авторства Безбородька, а також чимало
учнів Михайла Грушевського у Львові належали до «державниць
кого» напрямку. Він виник на руїнах народницької школи одразу
після поразки української революції. «Державники» відкидали на
родницькі погляди попереднього покоління українських інтелек
туалів і закидали йому поразку української справи; вони вважа
ли своєю метою реабілітацію держави й еліт в українській історії.
Книжка Возняка повертала Україні забутого сина, якого історики-
народники вважали черговим зрадником батьківщини. Тепер ви
являлося, принаймні так здавалося у той час, що Безбородько не
тільки український патріот, а й чільна фігура нового національного
відродження. Відкинуту колись еліту повернули на провідні ролі в
історії України136.
Михайло Возняк устиг надрукувати монографію про «Історію
русів» до того, як у вересні 1939 року почалася Друга світова війна
і польська держава зникла. Місцем публікації книжки значився не
тільки Львів, де вона власне вийшла, а й Київ, відділений польсько-
радянським кордоном. У цьому моменті проявлялася віра укр аїн
ських інтелектуалів у соборність українських земель. Звісно, ніхто
не вірив у те, що об’єднання настане так скоро, чи в те, що його
здійснить саме Йосиф Сталін. 17 вересня 1939 року дві радянські ар
мійські групи загальною чисельністю понад півмільйона солдатів
перейшли східний кордон Польської Республіки і почали просува
тися у глиб її території. Радянська пропаганда подавала цю акцію
як «визволення» Західної України з-під чужинської влади та від
135 Там само. — С. 152-159.
136 Про «державницьку школу» в українській історіографії див.: The Political
and Social Ideas o f Vjaceslav Lypyns’kyj / Ed. Jaroslaw Pelenski // Harvard Ukrainian
Studies. — 1985. — Vol. 9. — Nos. 3/4; Плохій C. Великий переділ: Незвичайна історія
Михайла Грушевського. — С. 330 - 333 » 546 - 547 *
125