Розділ 5. К озацький князь
цлера. Князь Олександр Безбородько помер 1799 року на п ’ятдесят
третьом у році життя, він був тоді одним із найвпливовіших людей
в ім перії118.
Теорія Клепацького, що автором «Історії русів» був саме Олек
сандр Безбородько, козацький князь на службі Російської імперії,
радикально поривала з попередньою історіографічною традицією.
Але зі статтею виникало дві проблеми. По-перше, Клепацький не
знав, що частину матеріалів, які він знайшов у полтавських архі
вах, уже було опубліковано. По-друге, версія Клепацького не була
абсолютно новою: цю ж гіпотезу роком раніше висловив Михайло
Слабченко, історик права й економіки з Одеси. Клепацький знав
про роботу Слабченка на цю тему, але волів його не згадувати у сво
їй статті. Згодом Клепацький мусив сказати Слабченку, що «якось
забув» про його попередню розвідку. В наступній історіографії без-
бородьківську гіпотезу справедливо пов’язували передусім з ім ’ям
Слабченка119.
Михайло Слабченко народився 1882 року на Молдаванці, у п е
редмісті Одеси, знаменитому етнічним, релігійним і культурним
розмаїттям. Молдаванка та її колоритні жителі, які працювали на
одеських фабриках і нерідко займалися різними сумнівними ге
шефтами, стала джерелом міського фольклору і темою «Одесских
рассказов» Ісаака Бабеля. Слабченко закінчив Одеський універси
тет і Військово-юридичну академію в Петербурзі. Політичну діяль
ність почав 1903 року, вступивши в Революційну українську партію.
Потім він став активним членом Української соціал-демократичної
робітничої партії, яка трималася осторонь ленінських соціал-демо-
кратів та мала на меті соціальне визволення трудових мас і україн
ське національне визволення. Після революції 1917 року Слабчен
ко відійшов від політики і зосередився на науковій роботі, ставши
чільним фахівцем з україністики в Одесі. Його дослідження було
присвячено соціальній, економічній і правовій історії Гетьманату
118 Про життя і діяльність Безбородька див.: І)пігорович Н. И. Канцлер князь
Александр Андреевич Безбородко в связи с событиями его времени: В 2 т. — СПб.,
1879-1881.
119 Див.: Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині (1882-1952) /
За ред. В. Заруби. — Дніпропетровськ, 2004. — С. 140.
П5