Ча с т и н а д р у г а . П о х о л о д н о м у с л ід у
« Україна » у назві праці Грушевського . Його робота була блискучим зразком тогочасної позитивістської науки . На концептуальному рівні Грушевський відмовлявся розглядати історію України яко частину великоруського історичного наративу , що було кардинальним розривом з підходом , який принесла в українську історіографію « Історія русів ». На урочистому засіданні з нагоди ювілею Грушевського його давній колега і колишній ректор Харківського університету Дмитро Багалій відзначив досягнення Грушевського так : «... Ми вкупі з усіма , хто працює в українській історії [...], дивимось на вашу “ Історію України ”, як на першу монументальну синтетичну працю , що [...] відповідає вимогам європейської методології , підводить підсумки усієї попередньої української історіографії в її джерелах і розвідках і стоїть нарівні з аналогічними історіями інших народів » 114 .
Дмитро Багалій та інші українські науковці вшанували Грушевського ювілейним збірником статей у двох томах . Автори фестшрифта писали на теми , якими цікавився або які опрацьовував Грушевський . У двох статтях ішлося про « Історію русів »: Грушевський дуже високо оцінював історіографічне значення цієї пам ’ ятки і заохочував інших її досліджувати . 1894 року , невдовзі по виході статей Олександра Лазаревського і Василя Горленка про авторство Григорія і Василя Полетик , Грушевський висловив свої погляди на це дискусійне питання . Він не пристав на жоден бік і підтримав компромісну гіпотезу Леоніда Майкова , який доводив , що « Історію русів » міг почати Григорій Полетика , а закінчити його син Василь . « Гадка ся й нам здаєть ся взагалі подібною до правди , — писав Грушевський , — хоч для остаточного вирішення справи треба більш детального студіовання Істориї Р .». Серед тих , хто взявся за цю роботу , був Олександр Грушевський , молодший брат Михайла . В 1906-1908 роках він опублікував дві статті про погляди анонімного автора і писав , що головна тема твору — історія народу . Він добре помічав маркери національних історій : історія народу / нації була лейтмотивом братової « Історії України-Руси » 115 .
114 Цит . за : Костюк , Григорій . Зустрічі і прощання : Спогади . — Едмонтон : КІУС , 1987 . — Кн . і . — С . 190 ; пор .: Великий українець : Матеріали з життя та діяльності М . С . Грушевського / Упор . А . П . Демиденко . — К ., 1992 . — С . 308-425 . 115 Грушевський М . Рец . на : Л . Майков . К вопросу об « Истории Русов ». СПб ., 1893 .
112