Розділ 4. С е р ц е
д во рян ина
порядки козацької “М алоросії” і думав, що конституційна Росія
якраз буде те ж саме»111.
Михайло Драгоманов помер 1895 року, переконаний, що автора
«Історії русів» нарешті знайшли. Цю думку поділяли багато того
часних українських і російських істориків, але були й незгодні. На
приклад, Олександр Лазаревський до самої смерті в 1902 році твер
до тримався думки, що «Історію русів» написав Григорій Полетика.
Інші доводили, що твір почав писати Полетика-старший, а закінчив
його син. Але назагал століття завершилося новим консенсусом чи
тачів і дослідників твору. Більшість відкинула кандидатуру Конись-
кого і повірила в авторство Полетик. Домінувало припущення, що
автор був заможним дворянином, а сама книжка відбивала думки
та інтереси української шляхти. Ремарку Олександра Пушкіна, що
під чернечою рясою б’ється серце дворянина, чекала несподівана і
дивовижна доля в академічній літературі про «Історію русів». На
ступне століття похитне цей консенсус, відкриє важливі знахідки і
породить нові сумніви.
111 Там само. — С. 8-9, прим.