Ча с т и н а д р у г а . П о х о л о д н о м у с л ід у
« М ысль , ч то я стою над м оги лою автора “ И стории Р усов ”, не оставляла м еня . П усть лож на идея этой книги , идея отож дествления стар ого ко- зацкого порядка с п оняти ем о “ вол ьн о сти ” и взгляд на представи телей “ стар и н ы ” как на тво р ц о в “ сам о б ы тн о сти ”. Н аука и факты и стории вы яснили фальш ь этого взгляда , показали истинны й характер м алороссийской истории и ее дем ократические начала . Но за этой книгой остается горячая лю бовь к родине , ж и вость и блеск рассказа , подробности , взяты е из неписанны х источников и преданий , которы е служили подсп орьем целой серии и сториков » 109 .
Горленко намагався узгодити своє бачення « Історії русів », як патріотичного твору , з критичною думкою Костомарова , який вбачав у ній прояв консервативного мислення поміщицьких верств . Перед Драгомановим , коли він читав статтю Горленка , така проблема не стояла . Аргументи Горленка його переконали , і він охоче прийняв гіпотезу , що автор « Історії русів » — Василь Полетика . 1894 року , через рік після публікації архівних знахідок Горленка , Драгоманов написав : « Першим проявом політичного лібералізму українського треба признати “ Исторію Русовъ ” Псевдо-Кониського , котра , як тепер можна сказати , вийшла з сім ’ ї Полетик [...]. ( Треба зауважити , що ще батько автора “ Исторіи русовъ ”, Гр . Полетика , депутат 1767 р ., був один з немногих тодішніх українських козацько-шляхетських лібералів — противників кріпацтва ). На щастя , на сей раз лібералізм явився вкупі з демократизмом , відповідно тим розмовам про увільнення кріпаків , що велись у європейсько-російській громаді й навіть в урядових кругах ще в часи Олександра І » 110 .
У гіпотезі Горленка про авторство Василя Полетики Драгоманов знайшов підтвердження своєму давньому переконанню : « Історія русів » — продукт ліберальної епохи Олександра І , а тому її можна вважати предтечею не тільки українського національного руху в цілому , а і його ліберальної і федералістської течії . Він вважав автора трактату передвісником ідеї конституційного устрою Росії та автономії для російських провінцій , зокрема України . За Драгомановим , автор « Історії русів » « був великий політичний патріот “ Малороссійскаго Отечества ”, по-своєму автономіст , але при тому не сепаратист , і всього менше патріот етнографічний . Він ідеалізував
109 Там само . — С . 76 . 110 Драгоманов М . Листи на Наддніпрянську Україну . — К .: Криниця , 1917 . — С . 8 .
108