Р озд іл 4. С е р ц е
д ворян ина
і стоїть у зв’язку з тодішніми конституційними планами Олексан
дра І і його першого міністра Сперанського», — заявляв Драгоманов
1894 року. Чому він так кардинально змінив думку і звідки взявся
1810 рік? Нова гіпотеза Драгоманова спиралася на архівні знахідки
двох українських істориків, Олександра Лазаревського (1834-1902)
і Василя Горленка (1853-1907), надруковані в українофільському
журналі «Киевская старина»100.
Стаття Лазаревського на цю тем у вийшла у квітні 1891 року під
назвою «Отрывки из семейного архива Полетики», у ній був корот
кий підрозділ «Догадка об авторе “Истории Русов” ». Лазаревського
заслужено вважали авторитетом з історії Гетьманату. Він належав
до старшого покоління українофілів, які поділяли народницькі п е
реконання членів Кирило-М ефодіївського братства. Будучи студен
том Петербурзького університету, він підтримував тісний зв’язок і
мало не щодня бачився з Тарасом Шевченком. В останні роки жит
тя поета вони регулярно обідали на квартирі старшого брата Лаза
ревського. Молодший Лазаревський супроводжував труну з прахом
Шевченка на першому етапі траурної процесії до М оскви101.
У статті «Говорил ли Полуботок Петру Великому речь, приводи
мую Кониским?», надрукованій у Петербурзі через кілька місяців по
смерті Шевченка, Лазаревський поставив під сумнів автентичність
апокрифічної промови наказного гетьмана Павла Полуботка в обо
рону козацьких прав і вольностей. Виходячи зі своїх народницьких
переконань, Лазаревський доводив, що таку промову не міг виголо
сити багатий землевласник, відомий зловживаннями владою. Він
вважав, що за цим текстом могла стояти певна місцева традиція і
петиції, що їх Полуботок подавав у Петербург, але по суті — це ви
твір архієпископа Кониського. Повернувшись до вивчення «Історії
русів» 1891 року, Лазаревський вже не вірив у авторство Кониського.
Він мав іншу кандидатуру — Григорій Полетика, член законодавчої
100 Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну. — К.: Криниця, 1917. —
С. 154-155; Возняк М. Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика («Исторія Русовь» у лі
тературі й науці). — Л ьвів-К ., 1939. — С. 45.
101 Про Лазаревського див.: Сарбей, Віталій. Історичні погляди О. М. Лазарев
ського. — К., 1961; Олександр Матвійович Лазаревський (1834-1902): доповіді та
матеріали науково-практичної конференції «Українська археографія: проблеми
і перспективи», присвяченої ібо-річчю від дня народження О. М. Лазаревського /
Ред. Павло Сохань. — К.-Чернівці, 2002.
Ю1