Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 99

УСС, — писав він у своєму життєписі, — мала на меті підготовити селянсько-
робітничі верстви на еміграції із вояків до повороту додому, на Україну». Спілка
влаштувала низку курсів господарського призначення. За словами Я. Зозулі, через
курси пройшло понад 500 чоловік, більшість із яких виїхали в УССР і Галичину.
У червні 1925 р. виступив перед членами Закордонного комітету УПСР із
доповіддю про ставлення до більшовицької влади. «Для мене порозуміння та
співпраця з комуністичними організаціями були лише питанням часу», —
підкреслював Я. Зозуля у своєму виступі. 14.VI.1925 р. його виключили з УПСР
і він звернувся до ЦВК СССР із проханням надати йому можливість повернутись
в Україну. У 1926 р. отримав диплом правника Карлового університету в Празі.
На початку 1930-х рр. Я. Зозуля виїхав на Закарпаття, де працював
адвокатом. У 1938—1939 рр. був членом правничої комісії уряду Карпатської
України. Під час Другої світової війни мешкав у ЧСР і Німеччині, викладав в
Українському технічно-господарському інституті в Мюнхені. У 1954 р. оселився в
США. До 50-річчя Української революції упорядкував і видав хроніку «Велика
українська революція: Календар історичних подій за лютий 1917 — березень
1918 р.»
ІВАНОВ Михайло Іванович (5.ХІ.1866, Київ — 1926?) — військовий і
■політичний діяч, генерал-майор російської армії; член Центральної
Ради і Українського генерального військового комітету, начальник відді­
лу Генерального секретарства (Міністерства) військових справ УНР.
Військову освіту здобув у Київському піхотному юнкерському училищі, яке
закінчив 1890 р. У 1902 р., після навчання в Миколаївській академії Генерального
штабу, служив командиром роти, батальйону 13-го піхотного Білозерського і 7-го
гренадерського Самогітського полків. Брав участь у Російсько-японській війні. Під
час Першої світової війни командував 48-м піхотним Сибірським полком, 12-ю
піхотною Сибірською дивізією, 7-м Сибірським корпусом. З 1916 р. — генерал-
майор.
На І Всеукраїнському військовому з’їзді (5—8.V. 1917) був обраний до складу
УГВК, керував інспекторським відділом комітету. Член Центральної Ради. Нале­
жав до УСДРП. У 1917—1918 рр. очолював відділ головної інспекції в Генераль­
ному секретарстві (згодом — Міністерстві) військових справ УНР. За періоду
Української Держави — начальник картографічного відділу головного геодезично­
го управління.
У складі інтернованих частин Армії УНР перебував у польських військових
таборах.
ІСАЄВИЧ Дмитро Григорович (8.XI.1889, с. Валицьк Ковельського пов.
■Волинської губ. — 17.1.1973, м. Стрий) — громадсько-політичний діяч;
член Центральної і Малої Рад