Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 88
ОРОШЕНКО Дмитро Іванович (8.IV.1882, Вільно — 19.111.1951,
Д
Мюнхен) — громадський і державний діяч, вчений-історик, публі
цист; один із засновників і товариш голови Центральної Ради, крайовий
комісар Тимчасового уряду в Галичині і Буковині, губерніяльний комісар
Центральної Ради на Чернігівщині.
Народився в сім’ї військового ветеринара. Походив зі старовинного козацько-геть-
манського роду. Освіту здобув у Варшавському, Петербурзькому і Київському
університетах (1909). У Києві розпочав активну громадську діяльність спочатку в
українській студентській громаді, згодом — в РУП та УСДРП. Набагато пізніше
свої політичні уподобання студентської пори коментував так: «Я побачив, що не
може бути «свідомого українця» — несоціаліста, чи хоч нерадикала, і що не
можна принести добра Україні, не «працюючи» в якійсь соціал-революційній
партії». Він наголошував, що «не захоплювався ніколи доктринами» і мав нахил
«до живого діла» — в «Раді», «Просвітах», ТУП.
Громадсько-наукову діяльність розпочав 1897 p., друкуючи власні статті
спочатку в галицькій, а потім російській та українській пресі. Співпрацював у
петербурзькому журналі «Украинский вестник», часописі «Рада», журналі «Ук
раїна», а також у Київському товаристві «Просвіта», Українському науковому
товаристві. У 1908 р. став одним з найдіяльніших членів ТУП.
Не маючи можливості одержати посаду