Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 68

ськими громадськими діячами М. Комаровим та Є. Чикаленком. Освіту В. Біднов
здобував спочатку в Херсонському духовному училищі (1885—1889), Одеській
духовній семінарії (закінчив 1896 р.), згодом у Київській духовній академії
(закінчив 1902 р.). Нетривалий час працював викладачем Астраханської духовної
семінарії, а з літа 1903 р. — викладачем Катеринославської духовної семінарії.
Водночас займався науковою працею. Зокрема діяльність у Катеринославській
ученій архівній комісії, секретарем якої він був із 1906 р., спричинилася до
визнання його за найкращого знавця архівів запорозького козацтва та грунтовного
історика церкви. Він був обраний членом Церковно-історичного та Археологічного
товариств при Київській духовній академії, Українського наукового товариства в
Києві, із 1911 р. очолював Катеринославський єпархіальний церковно-архео-
логічний комітет.
Замолоду прилучився до українського руху, був членом української громади
в Одесі, співпрацював із Науковим товариством ім. Т. Шевченка, із 1905 р. був
тісно зв’язаний з катеринославською «Просвітою», виконував обов’язки її писаря,
члена ради і голови. У 1910—1912 рр. разом із Д. Дорошенком видавав тижневик
«Дніпрові хвилі». Належав до Товариства українськи