За списком Селянської спілки і УПСР був обраний до Всеросійських Установчих зборів від Полтавської губ . Після трагічної смерті І . Пугача ( наприкінці січня 1918 р .) редагував партійний орган УПСР — часопис « Народна воля ». За періоду Української Держави — член Українського національного союзу , один із організаторів протигетьманського повстання . Під час створення Директорії УНР визнавався як один з імовірних кандидатів до її складу . Після відновлення УНР був обраний головою ЦК Селянської спілки й очолював організаційний комітет УПСР . Належав до Центральної течії партії есерів . Працював як журналіст у різних часописах .
Після поразки національно-визвольних змагань жив у Томську ( 1920 — 1923 ). Повернувся в Україну . Працював журналістом у Полтаві , згодом — у Києві . З 1930 р . був членом Київського відділення Всесоюзного товариства політкаторжан і засланців . Його було заарештовано 26 . ХІІ . 1937 р . за « участь у націоналістичній терористичній організації », а 22 . ІХ . 1938 р . військовою колегією Верховного суду СССР засуджено до розстрілу .
205