демократична хліборобська партія , у створенні якої брали участь брати Шемети , висунула кандидатуру В . Шемета до Українських Установчих зборів по полтавському виборчому округу .
Протягом 1919 — 1923 рр . В . Шемет був співробітником ВУАН , працював у Комісії для складання словника живої української мови , збирав народні технічні терміни столярства , теслярства , будівництва тощо . Звинувачений в « націоналістичних нахилах », змушений був залишити роботу в академії , працював , зокрема , в установах Цукротресту .
Помер у Києві . Похований на Байковому кладовищі .
І І ІИНКАР Микола Іларіонович (?— 1920 ) — військовий діяч ; член Центральної Ради та Всеукраїнської ради військових депутатів .
До революції 1917 р . — штабс-капітан 2-го Фінляндського стрілецького полку 7-ї армії Південно-Західного фронту .
У червні 1917 р . як представник українізованої частини полку був делегований на II Всеукраїнський військовий з ’ їзд , де його обрали до Всеукраїнської ради військових депутатів та кооптували до складу УЦР . Був членом комісії для розроблення наказу Генеральному Секретаріатові . У новоствореному Генеральному секретарстві військових справ обіймав посаду завідувача оперативного відділу . З 18 . ХІІ . 1917 р . командував Київською військовою округою , у січні 1918 р . — військовими частинами УЦР на протибільшовицькому фронті .
Позапартійний соціаліст , у 1918 р . приєднався до лівого крила УПСР . Влітку 1918 р . організував 15-тисячний військовий загін на Звенигородщині і командував збройним виступом проти німецьких військових сил та гетьманської адміністрації . Військові повстанські загони М . Шинкаря 30 . ХІІ . 1918 р . захопили Полтаву , де ліквідували гетьманську владу . У 1919 р . М . Шинкар розпочав на Полтавщині повстання проти влади Директорії УНР . Захоплений військами П . Болбочана , втік із полону . У 1920 р . загинув під Уманню в бою проти Армії УНР .
І І ІРАГ Ілля Людвигович ( 23 . VII . 1847 , Седнів Чернігівської губ . — 11 . IV . 1919 , Чернігів ) — громадсько-політичний діяч , адвокат ; член
Центральної Ради .
Народився у сім ’ ї лікаря , німця за походженням , який одружився із українкою із роду Колодкевичів . Початкову освіту набув у родині поміщиків Лизогубів , відомих своєю високоосвіченістю та вільнодумством . Дитячі роки минули в Седневі , де батько мав лікарську практику . Від 1865 р . І . Шраг навчався на медичному , згодом — на юридичному факультетах Петербурзького університету . За участь у студентських заворушеннях 1869 р . його було виключено із університету та вислано на батьківщину під нагляд поліції . Склавши іспити на юридичному факультеті Київського університету , невдовзі захистив кандидатську дисертацію і здобув магістерський ступінь .
У Києві познайомився із М . Лисенком , О . Кониським , В . Антоновичем . « З початку 90-х років , — згадував він , — я почав наближатися до українського руху , який , нарешті , цілком захопив мене ». О . Лотоцький , його близький
195