до відставки із посади прем ’ єра . У березні 1919 р . він був одним із засновників Комітету охорони республіки в Кам ’ янці-Подільському . У 1920 р . брав участь у створенні УКП ( незалежних ).
Був дорадником митрополита УАПЦ В . Литовського , очолював ідеологічну комісію УАПЦ , а також був благовісником ( проповідником ) Всеукраїнської православної церковної ради й організатором пастирських курсів у Києві .
У 1920-х рр . В . Чехівський працював в Історично-філологічному відділі ВУАН , був професором Київського медичного інституту , Київського політехнікуму та Соціально-економічних курсів .
Був заарештований 29 . VII . 1929 р . у сфабрикованій НКВС « справі СВУ » як член « бюро » цієї організації . Засуджений до 10 років ув ’ язнення . Відбував покарання на Соловках .
Розстріляний за вироком УНКВС Ленінградської області .
Ш ЕЧЕЛЬ Микола Флорович ( 1891 , Волинь — 9 . XI . 1937 , Іванівська ^ о б л .) — політичний і громадський діяч , інженер ; член Центральної і Малої Рад , секретар Центральної Ради .
Народився в сім ’ ї робітника цукроварні . Середню освіту здобув у Житомирській гімназії . У 1910 р . внаслідок переслідування поліцією за політичну діяльність змушений був виїхати до Петербурга , де вступив на кораблебудівний відділ політехнічного інституту . Через рік перевівся до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення . Приєднався до місцевої української студентської громади , осередку ТУП . О . Лотоцький називав його одним із лідерів української студентської громади шляховиків . Та закінчити інститут М . Чечелю не вдалося .
Лютнева революція кардинально змінила його плани . Як активний український громадський діяч він увійшов до Української національної ради Петрограда . У складі української репрезентації 17.111.1917 р . зустрівся із прем ’ єрміністром Тимчасового уряду Г . Львовим , якому був переданий меморандум з українськими вимогами , що не потребували ухвали Установчих зборів . Після Всеукраїнського національного конгресу як представник студентських організацій М . Чечель був 9.1 V . 1917 р . дообраний членом УЦР . На П ’ ятих Загальних зборах УЦР ( 27 . VI . 1917 ) увійшов до її Президії як секретар . Наступного дня його було обрано членом комісії УЦР для розроблення проекту статуту автономії України . Працював також у комісії для вироблення наказу Генеральному Секретаріатові стосовно військових справ .
За політично-партійною приналежністю — український есер . На II всеукраїнському з ’ їзді партії ( 15 — 19 . VII . 1917 ) став членом ЦК УПСР . Мала Рада 9 . ІХ . 1917 р . обрала дев ’ ять делегатів на Демократичну нараду у Петрограді , серед яких був і М . Чечель . Балотувався на виборах до Всеросійських Установчих зборів і став депутатом від блоку українських соціалістичних партій . Виступаючи 21 . ХІ . 1917 р . на засіданні Малої Ради із приводу укладання договору про перемир ’ я або мир , наголошував , що Україні доведеться у цьому питанні « стати на позицію цілком незалежної держави ». « Досі в Росії нема того центрального правительства , яке б могло заключити бажаний мир .., — підкреслював він , — не вагаючись ми повинні , здійснюючи свої державні права , вступати в мирові переговори , а не чекати поки утвориться центральне правительство в Росії ».
182