Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 182

Ш ЕХІВСЬКИЙ Володимир Мойсейович (19.VII.1876, с. Гороховатка
* Київського пов. — З.ХІ.1937, Ленінградська обл.) — громадсько-полі­
тичний і церковний діяч; член Центральної Ради, Голова Ради Міністрів
УНР.
Народився в сім’ї священика. По закінченні Київської духовної академії (1900)
працював помічником інспектора Кам’янець-Подільської духовної семінарії
(1901 — 1905). У 1906 р. був обраний депутатом І Державної Думи, після розпуску
якої відбув однорічне заслання у Вологді. У 1907— 1917 рр. мешкав в Одесі,
викладав у гімназії, комерційних і технічних училищах, активно співробітничав
в місцевій українській громаді й товаристві «Просвіта».
Політичну діяльність розпочав у гуртку українських соціал-демократів-драго-
манівців (1897—1902), належав до РУП (1902— 1904), згодом був членом УСДРП
(до січня 1919 р.). У березні 1917 р. його обрали головою одеського комітету
УСДРП. Репрезентував українську громаду Одеси на Всеукраїнському націо­
нальному конгресі та був членом його президії. На конгресі його обрали до УЦР
від Одеси. У травні 1917 р. в наказі делегації УЦР кандидатуру В. Чехівського
запропонували на посаду помічника куратора або окружного інспектора Одеської
шкільної ради. Очолював Одеську філію Всеукраїнської учительської спілки, був
головним редактором часопису «Українське слово» (Одеса).
Улітку 1917 р. його обрали гласним Одеської міської думи від українських
партійних організацій, також очолював Херсонську губернську раду об’єднаних
громадських організацій. У жовтні—листопаді 1917 р. — голова Одеського
ревкому, в листопаді призначений Центральною Радою політичним комісаром
Одеси та водночас виконував обов’язки губернського комісара освіти на Херсон­
щині.
Був прихильником компромісу із більшовиками, домагався мирного врегулю­
вання питання про владу. На його думку, треба було об’єднати соціальну
програму більшовиків із національною програмою УСДРП і на такій основі
будувати самостійну Українську Республіку. Уже за умов більшовицького наступу
В. Чехівський вимагав від генеральних секретарів М. Порша і М. Ткаченка
припинити війну із більшовиками і домагатись миру із РСФСР. Після підписання
Берестейського миру на зборах представників соціалістичних партій Одеси різко
критикував політику УЦР за запрошення німецьких військ на Україну, через що
газета «Нова рада» звинуватила його у зраді національних інтересів. Проте вже
навесні позицію В. Чехівського прихильно оцінили партійні однодумці і його було
обрано членом ЦК УСДРП.
За гетьманування П. Скоропадського працював у Міністерстві віросповідань і
церковної політики, входив до Українського національного союзу. Зі створенням
Директорії УНР став членом Українського революційног