Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 168

21.ХІІ.1917) став одним із організаторів нової партії. За Директорії — еко­
номічний радник УНР у Відні. Деякий час перебував на еміграції.
У 1922 р. повернувся в Україну. Був висланий до РСФСР, де й помер.
^ Т Е Ш Е Н К О Іван Матвійович (псевд.: Ів. Сердешний, Ів. Степура,
^ І в . Січовик, Світленко; 24.VI.1873, Полтава — 30.VII.1918, Полтава)
— громадсько-політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник;
один із організаторів Центральної Ради, голова шкільної і редакційної
комісії, член Малої Ради, генеральний секретар освіти УНР.
Народився в сім’ї відставного унтер-офіцера, колишнього кріпака князів Кочубеїв.
Мати походила із роду дрібних полтавських міщан. Дитинство і юність минули в
батьківській оселі на околиці Полтави. Жорстока батьківська вдача залишила
глибокий слід у пам’яті І. Стешенка і відбита в його автобіографічних поетичних
творах. Проте батько прагнув вивчити своїх дітей, яких у сім’ї було дев’ятеро, і
для цього не шкодував коштів. І. Стешенко 1882 р. вступив до Полтавської
класичної гімназії, де виявився його поетичний хист і потяг до вивчення
іноземних мов.
Дружина І. Стешенка, дочка відомого українського театрального та громадсь­
кого діяча і письменника М. Старицького — Оксана Стешенко, у матеріалах до
біографії чоловіка писала, що його перші поетичні твори були написані російською
мовою і він до 7 класу гімназії не усвідомлював себе українцем. Якось,
вибравшись у мандрівку по полтавських навколишніх селах, обійшов майже два
повіти і враження від побаченого й почутого кардинально змінили його світогляд.
Особливий вплив на нього справила зустріч із полтавським земським лікарем
О. Кривком, про якого І. Стешенко все своє життя згадував як про «людину
надзвичайної цінності». Саме той лікар заронив І. Стешенкові любов до рідного
народу. «Пішов Іван Матвійович у подорож “общеросом”, а повернувся ук­
раїнцем», — писала О. Стешенко. Значний вплив на гімназиста справили розмови
із М. Байздренком, М. Базькевичем, І. Липою — засновниками таємної са­
мостійницької організації Братство тарасівців, які, перебуваючи в Полтаві,
мешкали в будинку Стешенків. Отож до Київського університету 1892 р. він
вступив цілком свідомим українцем.
І.
Стешенко навчався на історично-філологічному факультеті у проф. Т. Фло-
ринського. У Києві познайомився із родинами Старицьких, Лисенків, Косачів. Був
членом літера