М . Стасюк « дуже інтенсивно жив науковими інтересами , пильно працював над питаннями економічного стану України , написав і видрукував досить поважну на свій час брошуру про автономію України і серед українського студентства створив — у певному розумінні — свій напрям праці в студентській громаді ; полягав він у дослідженні саме економічної сторони української проблеми ».
Належав до РУП , у подальшому був активним діячем УПСР . На рідній Катеринославщині за років революції 1905 — 1907 рр . організував селянські спілки , за що був ув ’ язнений і перебував під наглядом поліції . О . Лотоцький так характеризував М . Стасюка : « порядна , чесна , щиро віддана справі людина ».
У 1908 — 1912 рр . вийшли друком наукові розвідки М . Стасюка « Автономія і розвиток продукційних сил на Вкраїні » ( 1908 ), « Економічні відносини України із Великоросією і Польщею » ( 1911 ), « Еміграція та її значення в економічному житті України » ( 1912 ).
М . Стасюк був одним із засновників УЦР . Уже 12.111.1917 р . його було призначено головою агітаційної комісії . На засіданні Ради 15.111.1917 р . був затверджений промовцем на мітингах під час української національної маніфестації ( 19 . III . 1917 ). Виступаючи на мітингу , М . Стасюк звернувся до українців із закликом « стерти в пам ’ яті і з п ’ єдесталу монумента Хмельницькому слова « волимо під царя московського »». У Києві 6 — 7 . IV . 1917 р . відбувся З ’ їзд діячів українського села , на якому була утворена Українська селянська спілка із метою здійснення аграрної реформи й реалізації національно-територіальної автономії . М . Стасюка було обрано головою Тимчасового комітету спілки й делеговано на Всеукраїнський національний конгрес , що розпочався одразу ж після З ’ їзду діячів українського села .
На Перших Загальних зборах УЦР ( 8 . IV . 1917 ) М . Стасюка обрали до її виконавчого органу — Комітету . В УЦР М . Стасюк очолював агітаційну комісію , працював також в організаційній комісії , комісії для розроблення проекту статуту автономії України . На Других Загальних зборах УЦР 23 . IV . 1917 р . було затверджено запропонований ним проект організації губернських , повітових і волосних українських рад . У Києві обіймав також впливові посади у виконавчому губернському комітеті , громадських організаціях , очолював Київську губернську раду селянських депутатів .
У Києві 27 . IV . 1917 р . відкрився з ’ їзд київської губернської Селянської спілки , який вітав від ЦК Української селянської спілки М . Стасюк . За його доповіддю делегати з ’ їзду ухвалили наказ українським делегатам на Всеросійський селянський з ’ їзд домагатися політичних , військових і культурних прав та автономії України у складі федеративної Росії , українського сейму . На І Всеросійському селянському з ’ їзді М . Стасюк увійшов до складу ЦК Селянської спілки і був обраний товаришем голови . Зі створенням Генерального Секретаріату 15 . VI . 1917 р . було затверджено його кандидатуру на посаді генерального секретаря харчових справ , яку обіймав до серпня . За дорученням Малої Ради 27 . VIII . 1917 р . увійшов до комісії з розроблення плану заходів для негайного подолання продовольчої кризи .
Після гетьманського перевороту повернувся до кооперативної діяльності . За часів Директорії УНР працював начальником постачання Армії УНР у Кам ’ янці- ГІодільському . Емігрував . У 1920-х рр . повернувся в Україну . Працював у ВУАН як співробітник із окремим дорученням .
У 1933 р . був репресований у справі так званого Українського національного центру .
Подальша доля невідома .
163