М . Порш 14 — 22 . ІХ . 1917 р . репрезентував УЦР на Демократичній нараді в Петрограді , де його було обрано до президії зібрання , а 22 . ІХ . 1917 р . — до Передпарламенту . Виступаючи в Малій Раді зі своїми враженнями про Демократичну нараду , наголошував на нетолерантному ставленні до членів національних організацій представників російських політичних партій , їх небажанні зважати на інтереси національних меншин . І в дискусіях з партійними однодумцями , і на засіданнях Малої Ради М . Порш дедалі частіше виявляв самостійницькі погляди . На противагу М . Ткаченку , Б . Мартосу , В . Винниченку , які вважали , що « незалежність України принесе користь лише імперіалізмові » та що « федерація веде до розвитку продуктивних сил » — наближає Україну до соціалізму , М . Порш вказував на цілковиту протилежність економічних інтересів Росії та України . На засіданні Малої Ради 10 . Х . 1917 р . зазначив , що « від проголошеної російською демократією волі самоозначення народів не лишається нічого ». « Тут говорилось , — наголошував промовець , — що боротьба пролетаріату буде йти не в таких сприятливих умовах , коли Україна буде складати окрему державу , але цього ніхто ніколи і нічим не довів . Ніхто не може довести , що українському пролетаріатові не буде полегшена боротьба класова в самостійній Українській державі ». На закритому засіданні Малої Ради із представниками київських революційних організацій 25 . Х . 1917 р . було створено Крайовий комітет охорони революції в Україні , до якого увійшов М . Порш . Виступаючи наступного дня на спільному засіданні рад робітничих і солдатських депутатів у Києві із гострою критикою повстання більшовиків у Петрограді , М . Порш кваліфікував його як помилку і підкреслював , що українці не можуть допустити боротьби за чужі інтереси на своїй території .
Був призначений 1 . XI . 1917 р . на посаду генерального секретаря праці . З 2 . ХІ . 1917 р . працював у Тимчасовій комісії охорони порядку , створеній Генеральним Секретаріатом . Розробив термінові заходи для забезпечення єдності командування у військах , організації правопорядку на місцях тощо . Від Генерального Секретаріату УНР 11 . ХІ . 1917 р . були оголошені правила передачі землі , запропоновані М . Поршем . Вони передбачали передачу землі земельним комітетам , виділення військової сили для охорони заводів і культурних господарств тощо . Виступав із критикою есерівського закону соціалізації землі , який залишав осторонь українських робітників , але водночас наголошував , що нерозв ’ язане земельне питання є основою анархії на селі .
Після відставки С . Петлюри із посади генерального секретаря військових справ ( 18 . ХІІ . 1917 ) виконання обов ’ язків генерального секретаря було доручено М . Поршу . На цій посаді він продовжував справу організації військового управління . Український Генеральний штаб розпочав розроблення законопроекту про створення національного війська на територіальних засадах . Згідно із законом УЦР про демобілізацію армії М . Порш видав наказ про формування українського війська із офіцерів — вихідців із України . За його наказом була встановлена уніформа для українських військовиків . Генеральний Секретаріат 30 . ХІІ . 1917 р . схвалив розроблений Генеральним секретарством військових справ законопроект про формування української міліції та організацію громадських корпусів як « кадрів інструкторів української міліційної армії », а 3.1.1918 р . на засіданні Малої Ради було обговорено й схвалено закон про утворення добровільного війська ( армії ).
Очолив 14 . III . 1918 р . комісію у справах товарообміну з Центральними державами при Раді Народних Міністрів . М . Порш 19 . IV . 1918 р . був затверджений головою української мирної делегації на переговорах із РСФСР . Напередодні
150