Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 144
української молоді періоду визвольних змагань та західноукраїнського юнацтва
протягом 1920—1950 рр.
П АВЛЕН КО Віктор Олексійович (1888, Кубань — 1932, Кубань) —
■ * військовий діяч; член Центральної Ради і Українського генерального
військового комітету, командувач Київської військової округи, генерал-
хорунжий Армії УНР.
Після закінчення 1909 р. піхотного юнкерського училища вступив до Качинської
авіашколи. Під час Першої світової війни служив у різних авіаційних частинах.
У 1917 р. — начальник авіації та повітряної оборони ставки Миколи II у Могилеві,
підполковник російської армії.
Як делегат І Всеукраїнського військового з’їзду був обраний членом УГВК та
кооптований до УЦР, яка призначила його своїм представником при ставці
російської армії. Виявив неабиякий організаторський талант, домагаючись ук
раїнізації трьох корпусів на Південно-Західному фронті.
Генеральний Секретаріат 14.XI.1917 р. призначив В. Павленка командувачем
Київської військової округи. На цій посаді він прагнув відновити військову
дисципліну і позбавити впливу різного типу солдатські ради й комітети. За його
сприяння формувались дві гвардійські сердюцькі дивізії під командуванням
підполковника Ю. Капкана та генерала О. Трекова. Особисто укомплектував два
авіазагони. Надаючи українським частинам привілейованого становища, опіку
вався розробленням зразків військової амуніції, виконаних з його ініціативи в
національних традиціях. Антимілітаристські настрої керівництва Генерального
Секретаріату, його небажання будувати регулярну армію стали на перешкоді
намірам В. Павленка. Генеральне секретарство військових справ 13.ХІІ.1917 р.
видало наказ про його відставку. Полковника В. Павленка було призначено на
посаду командувача авіаційних частин Армії УНР, яку він обіймав до кінця
1920 р.
Мав великий авторитет у гетьмана П. Скоропадського, завдяки підтримці
якого створив 16 авіазагонів на півтисячі літаків. За Директорії У