Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 138

вою стояв підпис А. Ніковського — члена проводу товариства. На з’їзді ТУП
(25—26.III.1917), на якому товариство реорганізувалося у Союз українських
автономістів-федералістів, було обрано товаришем голови союзу. Водночас він
став головним редактором газети «Нова рада», перше число якої вийшло
25.111.1917 р. Формальним видавцем газети було Товариство підмоги українській
літературі, науці і штуці, а насправді то був орган Української радикально-демок­
ратичної партії, згодом Української партії соціалістів-федералістів, до керівництва
якої входив А. Ніковський.
На Всеукраїнському національному конгресі його було обрано від УРДП до
Центральної Ради, а на її Перших Загальних зборах — членом Комітету. На
П’ятих Загальних зборах 23.VI.1917 р. А. Ніковського обрали товаришем голови
УЦР та до складу її Президії. На цій посаді він залишався до 16.III.1918 р. Також
працював у комісіях для скликання територіального з’їзду, з розроблення проекту
статуту автономії України, у справі переговорів з національними меншинами.
У жовтні 1917 р. кандидатура А. Ніковського була подана Генеральним Секре­
таріатом Тимчасовому урядові на затвердження на посаді комісара Києва. Не
полагодивши цю справу із УЦР, Тимчасовий уряд затвердив свого кандидата —
меншовика К. Василенка, що спричинило негативну реакцію Генерального Сек­
ретаріату. Мала Рада 25.Х.1917 р. на закритому засіданні із представниками
київських революційних організацій утворила відповідальний перед УЦР Крайо­
вий комітет охорони революції в Украї