Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 135

навчальних закладах Києва. Заснував у Києві (1905) власну гімназію, директором якої був до 1917 р. У 1875 р. вступив до Київської старої громади та був обраний на посаду скарбника. Належав до лівого радикального крила цієї організації. Як прихильник М. Драгоманова підтримував із ним тісні зв’язки, відвідував його за кордоном. Протягом 40 років перебував під наглядом поліції. З 1882 р. — співробітник, а із 1893 р. — редактор журналу «Киевская старина» (з 1907 р. — «Україна»). Один із фундаторів Українського наукового товариства в Києві, протягом 1915— 1917 рр. очолював його. Зі створенням Центральної Ради 19.111.1917 р. на пропозицію М.’Грушевсько- го був обраний заступником голови, але в діяльності УЦР участі практично не брав. Тимчасовий уряд 7.IV. 1917 р. призначив його заступником, а в травні — куратором Київської шкільної округи. Його поступливість російській шовіністично настроєній інтелігенції та гальмування темпів українізації народної освіти стали об’єктом критики із боку УЦР та Генерального Секретаріату. Водночас 11 .V. 1917 р. Комітет УЦР висунув його кандидатуру на посаду куратора Одеської шкільної округи, яку мав затвердити Тимчасовий уряд. Авторитетний учений, голова Педагогічного товариства, В. Науменко мав славу кращого вчителя міста, видатного педагога-теоретика. За словами П. Зай­ цева, то «був старий семидесятник, уся діяльність якого проминула в умовах цілком одмінних від умов сучасних — обережний, лагідний і далекий від революційної психології». Його поміркова