ДДАЄВСЬКИЙ Йосип ( Йозеф ) Альбінович — громадсько-політичний ' ' діяч , публіцист ; член Центральної і Малої рад та Всеукраїнської ради робітничих депутатів .
За фахом Й . Маєвський був лікарем , за політичними поглядами — українським есером . На установчих зборах УПСР ( 4 — 5 . IV . 1917 ) був обраний до складу ЦК . На Всеукраїнському національному конгресі як представник УПСР увійшов до УЦР , а 8ЛV . 1917 р . був обраний членом Комітету УЦР , згодом — Малої Ради . На І Всеукраїнському робітничому з ’ їзді ( 11 — 14 . VII . 1917 ) увійшов до складу Всеукраїнської ради робітничих депутатів .
Очолював в УПСР течію т . зв . конфедералістів , які обстоювали самостійницькі позиції та виступали проти Всеросійських Установчих зборів . Ці ідеї Й . Маєвський активно пропагував на засіданнях Малої Ради , наголошуючи , що на уряд у Петрограді не варто покладати великих надій , потрібно керуватись власними інтересами . « Причина хаосу , який тепер панує в Росії , лежить в централізації , бо є неможливо правити із Петрограда такою великою державою , — констатував Й . Маєвський на засіданні Малої Ради 9 . IX . 1917 р . — Уряд повинен бути зложений не з представників панівної нації , а із представників усіх народів Росії . Треба створити коаліцію не в смислі петроградських партій , а в смислі об ’ єднання всіх народів Росії . Такий уряд буде мати піддержку , бо кожний народ знатиме , що його судьба у власних його руках ». Редагував партійний часопис « Конфедераліст ». Виступаючи на З ’ їзді поневолених народів Росії у Києві з програмною промовою про майбутній федеративний устрій держави , Й . Маєвський справедливо наголошував , що автори агітаційної літератури про федерацію останнім часом провадять думку , « що нібито автономія країв переходить у федерацію » і не бачать того факту , « що завжди федерацію попереджувала конфедерація , а конфедерацію — цілковита державна незалежність країв — членів федерації ».
У своїх численних публікаціях в « Народній волі », « Новій раді », брошурах « Федералізм », « Загальноросійські Установчі збори » та інших зазначав , що Росія має будувати федерацію не на правах « старшого народу » на Установчих зборах , а на добровільних засадах для всіх народів , які самі мають зробити вибір . « Треба признати за всіма народами однакове право та дати можливість найкращим способом самоозначуватись », — наголошував на засіданні Малої Ради 10 . Х . 1917 р .
У січні 1919 р . був одним із організаторів Хотинського повстання проти румунів та очолив т . зв . Хотинську Директорію . Залишився в УССР . У 1920-х рр . працював у Держліті .
Подальша доля невідома .
ДДАЗУРЕНКО Василь Петрович ( 1877 , с . Криворотка Північнокав-
' ' казького краю , — ?) — громадсько-політичний діяч , економіст , інженер-технолог ; товариш генерального секретаря торгу і промисловості , товариш генерального секретаря фінансів , виконувач обов ’ язків міністра фінансів УНР .
Народився в селянській сім ’ ї . Брат відомих українських політичних діячів — Семена та Юрія Мазуренків . У 1890-х рр . навчався у Воронежі , де мешкав у сім ’ ї В . П . Акимова-Маховця — відомого російського народника й соціал-демократа . У
121