У 1930 р . його було заарештовано органами НКВС . Після трьох років ув ’ язнення 1933 р . повернувся до Києва . У 1938 р . був заарештований вдруге і розстріляний .
ІХУШНІР Макар Олександрович ( псевд .: Якименко , Богуш , Я . Дуб ; ■^10 . VIII . 1890 , Черкаси — 16 . XI . 1951 , Бельгія ) — громадсько-політичний діяч , журналіст ; член Центральної і Малої Рад .
Народився в сім ’ ї священика . Закінчив гімназію в Черкасах та історичнофілологічний факультет Петроградського університету , під час навчання в якому брав активну участь у студентському та національному русі . Член місцевої громади ТУП . Належав до Українського соціал-демократичного центру . У 1913 р . обраний членом інформаційного бюро і секретарем Головної студентської ради українських студентських громад . Був автором кореспонденцій про українське життя в петербурзьких часописах і дописів про життя українців у Росії в газеті « Рада », співробітничав у газеті « Український студент » ( Петербург , 1913 — 1914 ). Після закінчення університету був залишений на кафедрі історії як професорський стипендіат .
У 1917 р . повернувся до Києва . В реорганізованій УПСФ його обрали членом ЦК партії , яку він репрезентував у Центральній і Малій Радах . Співробітник газети « Нова рада » ( 1917 — 1919 ). Брав також участь у роботі деяких комісій УЦР , зокрема з підготовки законопроекту про продовольчу справу та ін . Був членом української делегації на З ’ їзді поневолених народів Росії в Києві , де виступив з програмною доповіддю про майбутній федеративний устрій Росії . М . Кушнір — помітна постать у роботі Малої Ради . Виступаючи на її засіданні 20.111.1918 р ., присвяченому першим роковинам Центральної Ради , М . Кушнір звернув увагу на потребу соціального примирення класів і станів . « На Україні виростає нова сила , — наголошував він , — ця сила — капіталізм , який несе поступ і розвій . Ми мусимо визнати , що ні одна країна не може розвиватися без торгу і промисловості , без буржуазії . Час уже зрозуміти , що відштовхнути буржуазію від керування життям України ніяк неможливо . І Українська Центральна Рада — наш парламент мусить бути так реорганізований , щоб у ньому взяли участь всі міста , земства , буржуазія , селянство , робітництво , соціалістичні партії — всі повинні спільно керувати життям ».
Після гетьманського перевороту продовжував журналістську роботу , публікував статті в газеті « Трибуна » ( 1918 — 1919 ). Протягом 1919 — 1920 рр . в складі делегації УНР репрезентував Україну на Паризькій мирній конференції . З 1920 р . — на еміграції в Парижі та Відні . Співредактор часопису « Воля » ( Відень ).
Один із засновників ОУН , 28.1 .— З ЛІ . 1929 р . — учасник І Конгресу українських націоналістів у Відні . У 1929 — 1938 рр . — член Проводу ОУН , виконував функції головного судді . Очолював Українське пресове бюро в Женеві , яке інформувало світ про завдання національно-визвольної боротьби українського народу та викривало злочини більшовицького й польського окупаційних режимів . Доклав чимало зусиль для створення єдиної політичної організації із метою координації антибільшовицької боротьби усіх поневолених народів . Через втрату зору в 1937 р . змушений був відійти від активної політичної діяльності . Протягом останніх років життя мешкав у Бельгії , де й помер .
113