Відомий своєю видавничою і літературною працею . У 1908 р . став засновником і співвласником видавництва « Час » у Києві , в якому видрукував чимало власних творів і перекладів зарубіжних авторів . Також співробітничав у видавництвах « День », « Нашим дітям », « Друкар », « Сіяч », протягом 1917 — 1919 pp . редагував бібліографічний часопис « Книгар ». Публікував статті , оповідання , твори для дітей .
У 1919 р . в складі української дипломатичної місії виїхав до Праги , згодом — доцент Української господарської академії в Подебрадах . Знаний також своїми малярськими творами , зокрема іконами , написаними у церквах Закарпаття .
І / ОРЧИНСЬКИЙ Михайло Агафонович ( 15.111.1885 , с . Залуче-Надкордонське Кам ’ янецького пов . Подільської губ . — 7 . Х . 1937 , Львів ) — громадсько-політичний діяч , правник ; член Центральної Ради , заступник голови Української національної ради в Петрограді .
Народився у сім ’ ї священика . У 1893 — 1902 рр . навчався в духовній семінарії в Кам ’ янці , з якої був виключений за політичну діяльність . Вступив 1905 р . на юридичний факультет Київського університету . Внаслідок переслідувань за участь у студентських політичних акціях змушений був переїхати до Петербурга , де 1910 р . завершив навчання на юридичному факультеті Петербурзького університету . Вступив 1911 р . до складу петербурзької присяжної адвокатури як помічник присяжного повіреного , з 1916 р . — присяжний повірений .
Належав до діяльних членів Української громади Петербурга . Очолював студентський рух , був членом ТУП , головою Українського клубу в Петрограді , опікувався організацією та діяльністю нелегальних українських університетських курсів . У 1914 р . став заступником голови Доброчинного товариства для видання загальнокорисних та дешевих книжок , очолював також видавниче товариство « Друкар ».
На початку березня 1917 р . М . Корчинського було обрано до складу Української національної ради в Петрограді , заступником голови її виконкому . У складі делегації Української національної ради З . ІУ . 1917 р . мав аудієнцію у голови Тимчасового уряду кн . Г . Львова , на якій було подано клопотання про нагальні потреби українського народу . У квітні 1917 р . Тимчасовий уряд призначив його Товмацьким повітовим комісаром , згодом — заступником губернського комісара Буковини .
Переїхав до Києва 1917 р ., де до січня 1919 р . працював присяжним повіреним .
Член УЦР від УПСФ , М . Корчинський працював юрисконсультом Генерального Секретаріату та директором канцелярії Генерального секретарства національних справ . Обраний 30 . VIII . 1917 р . Малою Радою членом комісії по виборах до Українських Установчих зборів . Репрезентував Україну на З ’ їзді поневолених народів Росії у Києві ( 8 — 15 . ІХ . 1917 ).
За Директорії УНР ( 1918 — 1919 ) — державний секретар УНР , очолював Всеукраїнську національну раду в Кам ’ янці-Подільському . У 1920 р . був ініціатором створення та членом Ради республіки в Тарнові .
З 1922 р . мешкав у Львові , працював правним дорадником Ревізійного союзу українських кооперативів . За час своєї діяльності Товмацьким повітовим комісаром М . Корчинський здобув у Галичині неабиякий авторитет і як кооперативний
111