Центральних держав згідно з Берестейським договором , Д . Коліух подав у відставку . Повернувся до праці в Дніпросоюзі . Підтримував багатьох діячів української культури ( Леся Курбаса , К . Стеценка , Я . Степового , П . Тичину та ін .), утримуючи їх у штаті Дніпросоюзу як співробітників . У 1920 р ., за більшовицької влади , був обраний заступником голови Вукоопспілки , очолював Кооптах , деякий час був головою Укрзовнішторгу , працював економістом-референтом у Київміськплані .
Був заарештований 8 . ХІ . 1930 р ., а 1931 р . засуджений до трьох років заслання у справі т . зв . Українського національного центру . Відбував заслання в Казахстані .
Подальша доля невідома .
ІХОЛОС Сергій Григорович ( 8 . X . 1888 , Петербург — 19 . XII . 1969 , Київ ) — громадський діяч , маляр , мистецтвознавець ; член Центральної
Ради , її Комітету та УГВК .
Освіту здобував у неаполітанському інституті « Бельарте », Інституті мистецтв у Ніцці , художній школі у Мюнхені . Повернувшись в Україну , був мобілізований до російської . армії . За Першої світової війни — солдат Київського гарнізону . Належав до УСДРП , член Київського комітету партії .
Після Лютневої революції — один із засновників УЦР , яка 15.111.1917 р . визнала його своїм відпоручником до Київського губернського комітету Ради об ’ єднаних громадських організацій від Чигиринського повіту . Належав до організаторів товариства Український військовий клуб ім . гетьмана П . Полуботка . Від київського гарнізону його було делеговано на Всеукраїнський національний конгрес ( 6 — 8 . IV . 1917 ), який обрав його членом президії . На конгресі виступив із доповіддю « Конкретні українські домагання до Тимчасового уряду » та був обраний членом УЦР від Українського військового клубу ім . гетьмана П . Полуботка , а також членом Комітету УЦР . Працював у військовій комісії та комісії УЦР з питань її складу . На II Всеукраїнському військовому з ’ їзді С . Колоса було обрано членом УГВК , в якому очолив канцелярію . У створеному УЦР ( листопад 1917 р .) Українському Генеральному військовому штабі керував військово-комісарським відділом .
Із відкриттям у Києві Української академії мистецтв 22 . ХІ . 1917 р . став одним із її перших студентів . Навчався в уславлених українських митців М . Бойчука ( майстерня монументального мистецтва ) і В . Кричевського ( майстерня станкового живопису ). У 1919 р . під керівництвом М . Бойчука розписував луцькі казарми , брав участь в оформленні Національної опери до І Всеукраїнського з ’ їзду волосних виконкомів у Києві .
З 1921 р . працював художником навчально-ткацьких майстерень у с . Дігтярах ( тепер Чернігівська обл .). У 1925 — 1930 рр . керував текстильним відділенням Київського художнього інституту .
Автор творів декоративно-ужиткового мистецтва ( зокрема килимів ), а також досліджень з українського народного мистецтва .
108