Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник Diiachi_Ukrainskoi_Tsentralnoi_Rady_Biohrafichnyi_ | Page 101

ІХАПКАН Юрій (Георгій) Євгенович (1875 — ?) — військовий діяч,
■^підполковник російської армії; член Центральної Ради і Українського
генерального військового комітету.
До Лютневої революції 1917 р. — викладач Оранієнбаумської офіцерської стрі­
лецької школи, автор «Статуту кулеметної служби». Військову службу відбував у
193-му піхотному Свіязькому полку.
У травні 1917 р. як делегат прибув на І Всеукраїнський військовий з’їзд, на
якому був обраний членом УГВК та увійшов до складу УЦР. Критично ставився
до її військової політики. Виступаючи на одному із засідань (липень 1917 р.)
П’ятих Загальних зборів УЦР зауважував, що влада УЦР «із щербиною». «Коли
Центральна Рада не може розпоряджатися військом, — підкреслював він, — то
влада та неповна. Візьмемо хоч би українізацію війська. Ми хочемо її переводити,
але не маємо сили цього робити».
Призначений у червні командиром 1-го Українського козачого полку ім. геть­
мана Б. Хмельницького, Ю. Капкан був залучений ініціаторами акції до участі у
військовому виступі із метою проголошення самостійності України, однак напере­
додні попередив про нього керівництво УГВК, що зумовило його провал. Коман­
дував 5—6.VII. 1917 р. військовими підрозділами, які брали участь у ліквідації
виступу полуботківців.
У жовтні 1917 р. очолював 1-й Український полк охорони революції,
сформований делегатами III Всеукраїнського військового з’їзду. Від кінця листо­
пада 1917 р. — командир 1-ї Сердюцької дивізії, полковник Армії УНР. У грудні
1917 р. командував військами УЦР на протибільшовицькому фронті. З квітня
1918 р. — губернський комендант Таврії. У червні був заарештований разом із
С. Петлюрою і М. Поршем, напередодні повстання Директорії звільнений.
У 1918—1919 рр. — інспектор піхоти Армії УНР.
Подальша доля невідома.
IX АСЯНЕНКО Євген Іванович (псевд.: Ларик, О. Нитка; 1889, с. Івань-
■^ків Переяславського пов. Полтавської губ. — 30.ХІІ.1937) — громад­
сько-політичний діяч, журналіст і видавець; член Центральної Ради і
Всеукраїнської ради робітничих депутатів.
Народився в селянській сім’ї. Освіту здобув у черкаській гімназії. У 1913 р.
вступив до Київського політехнічного інституту. Брати Григорій, Євген і Андрій
Касяненки відомі в українській історії як авіаконструктори і водночас як діячі
лівого напрямку української соціал-демократії, згодом — КП(б)У.
Під впливом політичної діяльності старшого брата Григорія Євген вступив до
УСДРП у 1906 р. ще під час навчання в гімназії. 1917 р. його було обрано до
ЦК партії. Репрезентував УСДРП в УЦР. На І Всеукраїнському робітничому
з’їзді увійшов до складу Всеукраїнської ради робітничих депутатів. В УЦР
працював у комісіях з розроблення статуту автономії України та наказу Цент­
ральній Раді.
Як представник лівого крила УСДРП, що прагнуло співробітництва із
більшовиками, входив до групи членів УЦР, що підтримували Народний Секре­
таріат і Раду народних комісарів у Петрограді, готували акцію, спрямовану на
розпуск УЦР і передачу влади в Україні Раді робітничих, солдатських і селянсь­
100