II . НА СЛУЖБІ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 97
говує на повне признання . При цій нагоді я хотів би згадати про великий вклад проф . Любомира Вин ара , голови УІТ , який присвятив багатолітні наукові студії життю , діяльності і творчості Михайла Сергійовича Грушевського . Вони поклали міцний початок науці грушевськознавства . Сподіваюся , що наша конференція буде плідною і внесе поважний вклад в грушевськознавство .
Щиро вітаю і бажаю успіхів Олександер Оглоблин ( в . р .)
Почесний Президент УВАН і УІТ
Це так би мовити « заповітні думки » одного з найвидатніших українських істориків 2-ї половини XX століття . З великим вдоволенням згадую нашу співпрацю в розбудові грушевськознавства і нашу дружбу . Я дуже багато завдячую моєму професорові і найближчому співробітникові в УІТ і « Українському Історику ». Ще рік перед його відходом у вічність ми плянували спільно опрацювати нарис української історіографії , але це були лиш побажання ... Вже в 1992 році проф . О . Оглоблин від нас відійшов , залишаючи заповіт українським історикам в Україні і діяспорі , що відродження української національної історіографії є нашим спільним завданням , нашим священним обов ’ язком без огляду на несприятливі життєві чи академічні обставини .
У 1991 — 92 роках УІТ також видало два томи « Українського Історика » ( томи 18 і 19 ), присвячені М . Грушевському . У цих томах вже брали участь наші київські , львівські , дніпропетровські , ужгородські історики і спеціялісти різних українознавчих дисциплін . Так формувалися кадри нових грушевськознавців , а « Український Історик » також став їхнім журналом . Це , я вважаю , вийнятково важливе явище — на ділі ми здійснювали « соборність української історичної науки » і її безперервність , без огляду на місце проживання поодиноких дослідників .
У міжчасі в Україні постали окремі осередки Українського Історичного Товариства . Спершу у Львові відбулася зустріч голови і секретаря УІТ з потенціяльними членами Товариства , і тоді створилася Ініціятивна Група , що її очолив Євген Пшеничний . Запляновано створення Осередку УІТ ім . М . Грушевського в Галичині . Також в майбутній управі зарезервовано місце для Ярослава Дашкевича . Пшеничний повністю присвятився цій справі . Опісля постав Осередок у Києві , і його очолив відомий археолог і історик Михайло Брайчевський , у Дніпропетровську постав Осередок під головуванням Юрія Мицика , а потому Ганни Швидько , в Ужгороді дав ініціятиву до заснування Осередку УІТ доц . Олександер Ситник , а вкінці створено Осередок УІТ ім . М . Грушевського в Острозі , що його очолив проректор Острозької Академії Микола Ковальський . Тепер існують і н іц іа
т и в н і групи УІТ в Дрогобичі і Черкасах та інших містах України . Звичайно , створення цих осередків причинилося до розбудови грушевськознавства в Україні . Наша концепція була ясна — треба якнайшвидше інтегрувати УІТ у розбудову національної історіографії в Україні . УІТ мало позитивну концепцію своєї дії на Заході і в Україні . Відносно грушевськознавства ми