Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 95

94 ЛЮБОМИР ВИНАР
ВІД ЛЬВІВСЬКОЇ ( 1991 ) ДО КИЇВСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ( 1996 ) ПРО М . ГРУШЕВСЬКОГО
Про діяльність УІТ в 1990-х роках у зв ’ язку з грушевськознавством я писав у статті « Ювілейний рік Михайла Грушевського ( 3 нагоди 125-ліття з дня народження )». Тут лише треба підкреслити , що у « Зверненні УІТ » від 22 січня 1991 року я підкреслив , що :
« Президія УІТ вітає заходи у Львові і членів УІТ в Україні , як також інших наукових установ і науковців , які дали ініціятиву до побудови пам ’ ятника Михайлові Грушевському у Львові ... НТШ у Львові і Українське Історичне Товариство плянують у 1991 р . відбути міжнародну конференцію , присвячену відзначенню 125-літгя з дня народження Михайла Грушевського . УІТ плянує у співпраці з іншими науковими установами відбути ювілейні наукові конференції в Європі , Америці і Канаді9 .
Я уважав , що заплянована міжнародна конференція у Львові може відіграти вийняткову ролю у затісненні співпраці між грушевськознавцями в діяспорі і Україні , а це безпосередньо причиниться до поширення грушевськознавчих студій у глобальному вимірі . Вже в жовтні 1990 року я одержав офіційного листа від д-ра О . Романова , що він годиться перевести конференцію спільно з УІТ . Звичайно , Академія Наук підготовила окремі відзначення М . Грушевського у Києві , але у Львові мала відбутися центральна міжнародна конференція . Це і робило певний сенс — М . Грушевський був найвидатнішим головою НТШ , завдяки якому Товариство стало « некоронованою академією наук ».
Проте мені найбільше хотілося , щоб ми могли поширити ряди дослідників життя і спадщини історика і рівночасно почати спільні видання . Саме Міжнародна ювілейна конференція у Львові , що відбулася в днях 27 до 29 серпня 1991 р ., і посвячення пам ’ ятного каменя під пам ’ ятник Грушевського ( проспект Шевченка ) створили атмосферу співпраці і визначення відповідних напрямних у розвитку нового етапу грушевськознавства в Україні і поза її межами . Д-р О . Романів і я проводили головними пленарними сесіями , а на самій конференції 14 членів УІТ з діяспори і України виголосили наукові доповіді . З молодих істориків з України вирізнялися Ігор Гирич з Києва і Віктор Заруба з Дніпропетровська , які виголосили доповіді , побудовані на новому архівному матеріялі , і вже тоді були членами УІТ . З закордонних членів Товариства брали участь О . Домбровський , А . Жуковський , Д . Штогрин і С . Козак . Можна сказати , що це була вдала конференція , добре підготовлена і з участю науковців , які репрезентували різні генерації істориків , різні країни , а також спеціялістів з різних ділянок ук­
9 Л . Винар , « Ювілейний рік Михайла Грушевського і УІТ *. Український Історик , 1991 , т . 28 , ч . 1 — 2 , с . 9 — 23 ; « Звернення Українського Історичного Товариства ...», цит . пр ., с . 8 .