Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 89

88
ЛЮБОМИР ВИНАР
російської. Отже, треба було зайняти становище до тих фальшивих концеп­
цій і нашим колегам з американських, канадських і європейських наукових
установ і університетів та вказати на їхній помилковий підхід і фальшиву
інтерпретацію української і російської середньовічної історії.
Наші «історіографічні двобої» відбувалися на різних наукових конферен­
ціях, на форумах Американської Історичної А с о ц іа ц ії, Американської Сла­
вістичної Асоціяції (АААСС), університетських і інших конференціях. До
речі, ця історіографічна конфронтація триває до сьогоднішнього дня... В
цій науковій дискусії впровадження схеми Грушевського, звичайно допов­
неної як нового моделю Східньоевропейської історії з відповідною історич­
ною періодизацією і термінологією, відіграло центральну ролю в нашій
академічній діяльності і науково-дослідчій праці. Проте деякі українські
історики і в 1990-х роках в Україні і діяспорі, на мою думку, доволі «вузько»,
а часами упрощено інтерпретують цю схему, якої не можна обмежувати до
його статті «Звичайна схема «руської» історії й справа раціонального укладу
історії східнього слов’янства», що появилася в 1904 році. До уваги треба
брати усі головні історичні праці, вивчаючи «Історію України-Руси», «Істо­
рію української літератури» й інші історичні, зокрема регіональні дослі­
дження Грушевського окремих українських земель з 1920-х років. У всіх цих
працях він поширював і поглиблював свою історичну схему, яка стала схе­
мою української національної історіографії6. Другі «тематичні циклі» відно­
сяться до деяких контроверсійних, але не менш важливих питань. Для
прикладу згадаю причини виїзду Грушевського до Києва в 1914 році і його
переїзд в Україну в 1924 році. До сьогодні ці теми не є як слід з’ясовані,
як також інші важливі питання, пов’язані з його діяльністю в різних періо­
дах життя.
Якщо йдеться про видавничо-наукові справи, як згадував я раніше,
«Український Історик» був і є головним органом грушевськознавства, хоча
плянуємо за короткий час започаткувати дворічні збірники «Михайло Гру-
шевський: статті і матеріяли» у співпраці з іншими науковими установами.
У 1974 році я започаткував серію УІТ під назвою «Грушевськіяна», в якій
час до часу появляються праці Грушевського і про нього. В першому ви­
пуску видруковано моє дослідження «Автобіографія Михайла Грушевського
з 1906 і 1926 років як джерело до вивчення його життя і творчости», а вже
в третьому випуску я помістив збірку стаггей Грушевського про його учи­
теля В. Антоновича під назвою «Володимир Боніфатійович Антонович», що
появилася з нагоди 150-річчя народження історика. Ця серія виходить до
сьогодні. Також у започаткованій серії УІТ «Історичні студії» ще перед
появою «Грушевськіяни» друкувалися дослідження про діяльність Михайла
Сергійовича. Отже, в минулому створено доволі сильну науково-видавничу
основу для видання досліджень і матеріялів з ділянки грушевськознавства.
6
Питання історичної схеми Грушевського, його головних історіографічних кон­
цепцій, діяльність історичної школи Грушевського у Львові і Києві я обговорюю у
виданні «Михайло Грушевський: історик і будівничий нації». Київ, 1995.