Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 85

84 ЛЮБОМИР ВИНАР
« УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИК », УГГ І ПОЧАТОК ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА
Мені було ясно , що дисципліна грушевськознавства мусить мати відповідну тематичну і організаційну структуру , журнал , в якому могли б друкуватися праці і джерельні матеріяли про Грушевського і головно дослідників , зокрема істориків , які б досліджували різні аспекти його творчосте і діяльносте . Ці передумови заіснували вже з початком 1960-х років . Як відомо , в 1960-х роках існувала поважна криза в історичних наукових дослідах в діяспорі і в совєтській Україні . Непотрібні непорозуміння між НТШ і УВАН і штучно створені напруження між науковими установами не сприяли нормальному розвиткові історіографії на Заході . Українські історики , які мали репрезентувати українську наукову історіографію на світовому форумі і виправляти фальсифікацію українського історичного процесу партійних істориків , не могли в тій атмосфері нездорової конкуренції і безконечних дискусій , кому належить титул « правдивої і першої академії наук », справитися з своїми головними завданнями . Також не було історичного журналу — цієї творчої лябораторії історичних дослідів і історичної думки , в якому могли б співпрацювати дослідники без огляду на їхню наукову афіліяцію і їхні історіографічні концепції . Саме ця кризова ситуація була одним із головних чинників і причин оснування « Українського Історика » і постання Українського Історичного Товариства ( УІТ ). Про ці справи я доволі докладно писав і тому , з огляду на брак місця , не буду їх повторювати1 . Натомість бажаю обмежитеся розвитком грушевськознавства у зв ’ язку із народженням « Українського Історика » ( 1963 ) і УІТ ( 1965 ). Як ініціятор і організатор цих двох починів окрему увагу я і мої співробітники звернули на грушевськознавство , яке до того часу не мало свого журналу , своїх наукових трибун . Саме « Український Історик » і УІТ дали відповідну і потрібну організаційну структуру цій новій ділянці дослідів , а журнал , значною мірою , сповняв функцію часопису грушевськознавства . Вже під кінець 1963 року я звернувся був з просьбою до проф . О . Оглоблина , члена Ішціятивної Групи УІТ і Редакційної Колегії УІ , щоб помістив на сторінках УІ статтю про значення Грушевського в історії України . Він цю пропозицію прийняв з великим задоволенням , і вже в ч . 2 — 3 « Українського Історика » за 1964 рік появилася його цінна стаття « Михайло Грушевський і українське національне відродження ». Важливо згадати , що автор цієї статті , який у 1920-х роках « воював » з Грушевським , став вище від своїх особистих почувань і дав вийнятково цінну статтю про найвидатнішого історика і історичного діяча , що
1 Про початки УІ див . мою джерельну працю « Українське Історичне Товариство : ґенеза і рання діяльність ( Замітки основника УІТ )». Український Історик , т . 32 , ч . 124 — 127 , с . 11 — 52 ; також Любомир Винар . « Ініціятивна група Українського Історичного Товариства ( До історії розвитку української історичної науки )»; Марра Mundi . Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича ... Львів — Київ , В-во М . П . Коць , 1996 , с . 823 — 829 . Том 31 « Українського Історика » за рік 1993 , присвячений 30-ліггю УІ і аналізі різних аспектів журналу .