78 ЛЮБОМИР ВИНАР
ці наші розмови й розповіді батька залишили глибокий слід у моїм молодечім світовідчуванні . Я був дуже гордий , що батько знав Грушевського і був учасником визвол ьної боротьби за Українську державу під його проводом .
Вже значно пізніше в 1960-х роках я збирав матеріяли про Грушевського і розмовляв з його співробітниками , знайомими і членами родини Грушевських . Тут в першу чергу маю на увазі діячів Центральної Ради Михайла Єремієва і Євгена Онацького , колишніх секретарів ЦР і близьких його співробітників у той час — Бориса Мартоса , видатного діяча і міністра УНР , генерала Миколу Капустянського , видатного військового діяча , полк . Володимира Кедровського та інших будівничих української державносте в 1917 — 1920 роках . Від них в розмовах і з мого листування з ними я багато довідався про особистість і діяльність Грушевського . З його наукових співробітників і науковців , які його безпосередньо знали перед і після упадку Української Народньої Республіки , згадаю професорів і науковців Олександра Оглоблина , Наталію Полонську-Василенко , Володимира Дорошенка , Володимира Міяковського , Миколу Чубатого та інших . З родини згадаю о . Николая Вояковського , який подав мені цінні інформації про родину Марії Грушевської з Вояковських . Саме завдяки їм я досить добре зорієнтувався не лише в політично-державній і науково-академічній діяльності Грушевського , але також дізнався « з перших рук » про його особисті прикмети і характер . До сьогодні намагаюся зібрати якнайбільше матеріялів про Грушевського і його родину . Тут зокрема згадаю пані д-ра Теодозію Савицьку , яка до сьогодні надсилає мені матеріяли про родинне життя Грушевських в Галичині , включно із відбитками листів Марії Грушевської до членів родини і приятелів вже з Києва після 1924 року . Не має сумніву , що розповіді сучасників , співробітників і членів родини Грушевських є вийнятково важливими джерелами , що доповнюють інші джерельні матеріяли . Отже , я посередньо познайомився з Грушевським через його учнів , співробітників і співучасників боротьби за відновлення української держави у Визвольних змаганнях 1917 — 1920 років .
« Ілюстрована історія України » була першою друкованою працею Грушевського , яку я переглянув ще перед Другою світовою війною . Пригадую , що я звернув увагу на ілюстрації з історичною тематикою , портрети українських князів , гетьманів , культурних діячів і будівничих Нової України . В той час я з моїми товаришами часто уявляв себе княжим дружинником , козаком або січовим стрільцем , який боровся з різними ворогами України . В юнацьких іграх з моїми товаришами ми намагалися відтворити в нашій уяві лицарський дух княжої і козацької України . Саме ілюстрації з історії Грушевського давали нам цінний матеріял . Докладніше згадую про ці події в нарисі « Як я став грушевськознавцем ».
Популярна « Ілюстрована історія України » Грушевського була знаменитим підручником для юнацького захоплення історією рідної землі . Це моє перше « знайомство » і « зустріч » з Грушевським і його історією та іншими виданнями включно із його нарисом « Всесвітня історія в короткім огляді » ( 1920 ) залишили тривалий слід у формуванні мого світогляду і зацікавленні