І . ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 71
чергу від установ , які пов ’ язують свою настанову з академічними традиціями історика , а деякі уважають його своїм патроном .
Історик Р . Я . Пиріг , видатний дослідник доби Грушевського , пропонує створення Державної комісії для спадщини Михайла Грушевського , яка зайнялася б виданням творів Грушевського ( ідеться про повне видання ) 111 . Правдоподібно , це могла б бути державна комісія , яка діяла б при Кабінеті міністрів Української Держави . Не можна забувати , що сучасна Українська Держава , як було згадано її президентами Л . Кравчуком і Л . Кучмою , пов ’ я зується з традиціями Української Народньої Республіки і з державотворчою концепцією Грушевського . Тому створення такого окремого тіла , на нашу думку , було б позитивним кроком в перевиданні творів Грушевського й інших головних видавничих проектів грушевськознавства . Звичайно , така комісія мусіла б співпрацювати з відповідними науковими установами в Україні і на Заході . Така співпраця не лише можлива , але й бажана . Вона вже здійснюється . Найкращий приклад — це співдія Міжнародного Академічного Комітету для вшанування 130-літгя народження Михайла Грушевського , що діяв при Президії Українського Історичного Товариства і державного « Оргкомітету з підготовки та відзначення 130-річчя від дня народження М . С . Грушевського », що постав на основі указу Президента України Леоніда Кучми в Києві . Два комітети співпрацювали , улаштовували ювілейні наукові конференції в Україні і інших країнах і спільно причинилися до вшанування пам ’ яті Великого Українця .
Успіх дальшого розвитку грушевськознавства буде залежати від координації праці між поодинокими науковими установами і університетами в Україні і в інших країнах світу .
Тому ЗО років , коли ми закладали основи цієї науки , ми були відірвані від України , що перебувала під диктатурою комуністичної партії . Ми не мали доступу до архівних фондів грушевськіяни в Києві , Львові і інших містах , подібно як більшість наших колег-істориків в поневоленій батьківщині . Незважаючи на ці перешкоди , завдяки наполегливій праці ми видержали і перенесли полум ’ яний смолоскип грушевськознавства з землі Вашінґтона у вільну , незалежну Українську Державу . Ми своє завдання виконали , без уваги на різні недостачі і оснували науку грушевськознавства і сьогодні не припиняємо діяльности . Навпаки — ми її посилюємо і спільними силами грушевськознавців в Україні і в інших країнах , що в них проживають науковці , які вивчають життя і творчу спадщину Михайла Грушевського , дальше розбудовуємо науку грушевськознавство . Це наш обов ’ я зок , і Українське Історичне Товариство зробить все , що в його силах , щоб українські історики і інші науковці причинилися своєю творчо-науковою працею до всебічного вивчення життя і творчости провідного будівничого Нової України . Наша праця « Вступ до грушевськознавства » є лише вступом до обгово
111Р . Я . Пиріг , « Актуальні проблеми сучасного вітчизняного грушевськознавства ». Історична наука на порозі XXI століття : підсумки та перспективи , Харків , 1995 , с . 333 .