Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 64

І. ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА
63
ричний журнал» за часів комуністичної репресивної системи були голо­
вним знаряддям фальсифікації життя і діяльности М. Грушевського і
взагалі усіх періодів історії України. Треба сказати, що в той час багато
істориків змушені були писати на замовлення партії і тому «поборю­
вали» історіографічну спадщину Грушевського, зокрема його історич­
ну схему. Навіть Іван Крип’якевич, видатний історик і учень М. С.,
змушений був писати проти свого учителя. Проте були також істори­
ки — партійні діячі, які добровільно і з ідеологічного переконання на
сторінках УІЖ і в інших виданнях фальсифікували і русифікували
історію України, зокрема воювали з історичними концепціями «бур­
жуазного історика» і головного «фальсифікатора історії України»
М. Грушевського. На щастя цей період деформації історії України
проминув, імперія зла розлетілася. Тепер на сторінках УІЖ друкують­
ся важливі матеріяли грушевськознавства, зокрема дослідження ді­
яльности історика в 1917—20-х роках, критично обговорюється його
політична діяльність і друкуються джерельні матеріяли101. Журнал ви­
ходить за головною редакцією директора Інституту історії НАНУ
В. А. Смолія. Інститут також був співорганізатором міжнародної кон­
ференції, присвяченої 130-літтю народження М. Грушевського. Дирек­
тор Інституту співпрацює з іншими науковими установами. На нашу
думку, було б побажано, щоб Інститут і УІЖ зайнялися також критич­
ним дослідженням партійного «радянського грушевськознавства». Ще
живі свідки й історики, які повинні у формі спогадів і досліджень
вияснити тодішню діяльність Інституту, звернену проти Грушевського
і його школи. Це також відноситься до інших установ і університетів,
що не були безпосередньо пов’язані з Академією Наук Української
РСР. Розглядаючи сучасний стан історичної науки і грушевськознав­
ства в Україні, треба відмітити діяльність відновленого Наукового То­
вариства ім. Т. Шевченка у Львові 21 жовтня 1989 року. Як відомо,
Товариство зліквідувала комуністична влада на початку 1940 року,
згодом воно відновило свою діяльність на еміграції — в Мюнхені в
1947 році і поширило її в Америці, Канаді, Австралії з головним осе­
редком в м. Сарселі б. Парижа, де проживав проф. В. Кубійович і
видавав «Енциклопедію Українознавства»102. Вже 2 червня 1990 року
101Для прикладу відмітимо праці: Р. Пиріг, «М. С. Грушевський між історією і
політикою» (1924—1930), УЇЖ, 1991, ч. 4—11; В. Потульницький. «Наукова діяльність
М. Грушевського в еміграції (1919—1924), УІЖ, 1992,