Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok

І. ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 45 до уваги взяти організаційну структуру даних установ, а також, уживаючи історично-порівняльного досліду, можна усталити певні атрибути його наукової діяльносте і творчосте. Грушевський очолював НТШ, УНТ і УСІ і рівночасно поширював їхню організаційну структуру у формі істо ричних секцій і комісій. В цих трьох установах історик очолював істо ричні секції, археографічні комісії і наукові відділи. Також редагував він різні журнали і серійні наукові видання («Записки НТШ», «Записки УНТ», ж. «Україна», наукові джерельні і тематичні збірники). Отже, виразно бачимо послідовність і тяглість науково-академічних концепцій Грушевського у розбудові організаційної структури українського наукового життя як інтегральної частини світової науки. Ми вже згадували про потребу застосування в дослідженні організаційної праці історика і суспільно-політич ного життя, соціологічної методології функціонального структуралізму, що до помагає вивчити структуру і діяльність (функцію) даної установи в контексті культурно-наукового процесу. У цьому відношенні опрацювання структурних моделів установ є вийнятково важливі — вони помагають повніше проаналі зувати і насвітлити діяльність Грушевського у творенні відповідної наукової, політичної або культурно-освітньої структури. Для прикладу подаємо за доз волом акад. П. Соханя модель-структуру Історичних установ Грушевського у ВУАН. Ця модель показує не лише структуру історичних установ, але виразно ілюструє внутрішнє пов’язання окремих наукових секцій, комісій і інших нау- ково-дослідчих клітин у ВУАН. Подібні організаційні моделі слід опрацювати для НТШ, УНТ, УСІ, катедр історії України (Львівський університет і ВУАН)54 та інших наукових установ. Подібні організаційні схеми-моделі треба опрацювати для його львів ської і київської історичної школи, що могла б графічно пов’язати органі заційну структуру школи з головними історіографічними концепціями і методологію досліду, що характеризували творця першої історичної школи української національної історіографії. У суспільно-політичній діяльності Грушевського, побіч його участи в політичних партіях, треба глибинно проаналізувати його діяльність як голови Української Центральної Ради і головного будівничого Україн ської Народньої Республіки. Тут знову потрібно застосувати історичну і соціологічну методологію і опрацювати докладну схему-моделю УЦРади, уряду Української Народньої Республіки з їхніми організаційними струк турами і головними функціями та політично-державними актами (уні версали, державне законодавство, Конституція УНР), які стали основою демократичної моделі модерної української держави55. Цей плюралістич- 54 На увазі маємо катедру історії українського народу і Науково-дослідну катедру історії України при ВУАН. Подібно до львівської катедри історії М. Грушевського київські катедри мають безпосереднє відношення до створення його київської істо ричної школи як продовження львівської. 55 На жаль, в обширній передмові до видання Українська Центральна Рада. Доку менти і матеріяли (Том 1, Київ, 1996) не подано організаційної структури-моделю Української Центральної Ради, і це є одним з недоліків цього цінного видання.

Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 46