Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 44

І . ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 43
У Грушевського стало сили , відваги і надхнення , щоб гарячим і сміливим словом збудити і покликати до чину український народ . Ніхто в більшій мірі не мав права на титул фундатора Української Народньої Республіки , як Михайло Грушевський . Він поставив державне завдання перед ще може непідготовленими народними масами і самою інтелігенцією . Він зробив усе можливе і неможливе , щоб довести до проголошення державної суверенности , а потім і незалежности України » 50 .
Дослідження діяльносте Грушевського безпосередньо в ’ яжеться із науковою методологією і задовільною джерельною основою . Також до уваги слід брати психологічні наставлення Грушевського і його вдачу , що впливали на його організаційну діяльність , як також стан його здоров ’ я . Окремі ділянки діяльносте Грушевського часто зазублюються і вказують на її багатовимірність і многогранність . Для прикладу згадаємо його редакційну працю , що включає редагування і засновання наукових і популярних журналів та часописів в контексті його академічної , культурницької , політичної і педагогічно-освітньої діяльносте .
Для кращого огляду окремих ділянок діяльносте М . Грушевського подаємо окрему таблицю ( схему ) з трьома основними категоріями : 1 ) науково-академічна діяльність , що охоплює його працю в різних наукових установах , університетах і взагалі вклад Грушевського в розбудову наукового життя ; 2 ) політична і суспільно-громадська діяльність . У цій категорії подаємо працю М . С . Грушевського в різних громадських і політичних установах , його державотворчу діяльність в 1917 — 1918 роках , в яких він очолив Українську Центральну Раду ; 3 ) культурно-освітня діяльність охоплює працю історика в педагогічних товариствах , розбудову шкільництва , організацію музеїв , бібліотек , архівів і інші ділянки . Треба підкреслити , що це лиш тимчасова схема ( таблиця ) діяльносте Грушевського ; в майбутньому треба відповідно поширити і доповнити її .
Кожна категорія організаційної діяльносте Грушевського має свою відповідну структуру і характеристику та заслуговує на окреме джерельне дослідження . Це дослідження фактологічно-описового характеру або синтетично-концепційного слід розглядати в певних хронологічних рамках , що відповідають окремим періодам діяльносте і творчосте історика51 . У методологічній площині можна застосувати історично-порівняльну , соціологічну і статистичну та інші методи дослідження . Для прикладу зга-
50 Олександер Шульгин , « Трагедія Михайла Грушевського і трагедія України ». Українсько-болгарські вісті , 1935 , рік 1 , кн . 1 , с . 15 ( передрук з паризького « Тризуба », 1934 , ч . 46 — 47 , с . 2 — 5 ). Див . також Олександер Шульгин , « Михайло Сергійович Грушевський — як політик і людина ». Збірник на пошану Олександра Шульгина , Париж , 1969 ( Записки НТШ , т . 186 ).
51 Допоміжним у часовому визначенні організаційної діяльности Грушевського є допоміжна історична наука хронологія . Щойно появилася цінна хронологічна праця В . Ф . Верстюка і Р . Я . Пирога . М . С . Грушевський . Коротка хроніка життя та діяльности . Київ , 1996 .