І . ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 19
Перші спроби вивчення життя і творчости М . Грушевського нотуємо ще за його життя . Цей період приблизно охоплює кінець XIX ст . і триває аж до смерти історика в 1934 році . Праці і спогади про Грушевського друкувалися доривочно в наукових виданнях ( напр ., « Записки НТШ », видання ВУАН ), популярних журналах і газетах . Вони відносилися до різних періодів життя історика . Тут треба відмітити праці Івана Франка , Дмитра Багалія , Дмитра Дорошенка , Л . Добровольського , Івана Крип ’ якевича , М . Кордуби , Володимира Дорошенка , М . Андрусяка та інших дослідників . їхні праці подані у моєму виданні « Михайло Грушевський , 1866 — 1934 . Бібліографічні джерела » ( Нью-Йорк , 1984 ) 7 . У тому періоді в радянській Україні започатковано партійну інтерпретацію життя і творчости історика , починаючи приблизно від 1924 року . Статті А . Річицького , П . Любченка , М . Яворського і інших друкувалися у періодичних виданнях « Червоний шлях », « Життя і революція », « Більшовик України » і інших . Не можемо не згадати , що в той час Грушевський видрукував львівську і київську « Автобіографію » ( 1905 , 1926 ), різні спогади і статті , які безпосередньо в ’ язалися з його науковою і суспільно-політичною діяльністю . Публіцистична творчість Грушевського є вийнятково важлива у дослідженні його життя і діяльности . Беручи до уваги його багатовимірну діяльність , включаючи редагування наукових і ненаукових журналів і часописів , Грушевський співпрацював з науковцями , політичними , суспільно-громадськими та іншими діячами , що віддзеркалено у вийнятково багатій епістолярній спадщині історика . Також кожна друкована стаття або рецензія , замітка за час його життя становить першоджерельний матеріял у вивченні феномену Грушевського в історії України . У цьому періоді також з ’ явилися дві бібліографії , які є до сьогоднішнього часу найповнішими реєстрами праць Грушевського від 1888 до 1928 року включно8 . У зв ’ язку з політичною діяльністю Грушевського , зокрема його головства в Українській Центральній Раді , починає в тому періоді появлятися полемічна література , зокрема публіцистичні статті , в яких автори впадали в дві скрайності — одні « забронзовували » Грушевського як найвидатнішого українського державного діяча , інші уважали його « антидержавником », який спричинився до упадку Української Народньої Республіки . Ця полемічна література до сьогодні не є задовільно вивчена .
7 Lubomyr R . Wynar . Mykhailo Hrushevs ' kyi 1866 — 1934 , Bibliographic Sources . New York — Munich — Toronto , 1985 , p . 173 — 197 .
Q Іван Ем . Левицький , Реєстр наукових і літературних праць проф . Михайла Грушевського . Науковий збірник , присвячений професорови Михайлови Грушевському ... ( 1894 — 1904 ). Львів , 1906 , с . 1 — 64 ; Д . Балика і другі , Матеріяли до бібліографії друкованих праць академіка Грушевського за 1905 — 1928 pp . Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергієвича Грушевського ... Київ , 1929 , т . III , 104 с .
Ці дві основні бібліографії Українське Історичне Товариство перевидало в 1985 році .