V . ДОДАТКИ 183
епістолярного джерела є інтегральною частиною критичної аналізи архівних матеріялів грушевськознавства .
Епістолярні джерела є незаступними у всебічному вивченні родинного і побутового життя Грушевського , у дослідженні його академічно-наукової , суспільно-політичної і культурно-освітньої діяльности і взагалі у насвітленні багатовимірного історичного процесу найновішої доби історії України .
Наше видання « Листування Михайла Грушевського », що появляється завдяки співпраці між Інститутом Літератури ім . Т . Г . Шевченка НАН України у Києві і Українським Історичним Товариством ( УІТ ) в Америці , безпосередньо в ’ яжеться з розвитком джерельної основи грушевськознавства і з ювілейним вшануванням М . Грушевського в 1996 році . Одночасно поява першого тому листування Грушевського у новій серії УІТ « Епістолярні джерела грушевськознавства » наглядно засвідчує ділову співпрацю між науковими установами і грушевськознавцями в Україні і діяспорі . У серії плянуємо друкувати листування Михайла Грушевського і його сучасників , що безпосередньо відносяться до його життя , діяльности і творчосте в контексті ісгорично-культурного і суспільно-політичного розвитку української нації .
Видання першого тому серії « Епістолярні джерела грушевськознавства » — це перша спроба видання повного комплексу листування М . Грушевського , що зберігається у різних архівах України . Віримо , що в майбутньому появляться дальші томи нами заплянованої серії у співпраці з різними науковими установами .
Коли в 1996 році до мене звернувся акад . Микола Жулинський , директор Інституту Літератури ім . Т . Г . Шевченка , щоб спільно видати творчу спадщину Грушевського з Українським Історичним Товариством , а к . ф . н . Галина Бурлака , упорядник цього тому , запросила мене стати редактором цього видання , я погодився і уважав це своїм обов ’ язком історика й грушевськознавця3 .
Це повністю збігалося також з науково-видавничими нашими плянами щодо видання архівних матеріялів грушевськознавства , які вже друкувалися на сторінках « Українського Історика » протягом довгих років .
У це видання включено 387 листів Михайла Грушевського до Івана Нечуя-Левицького , Олександра Кониського , Івана Франка , Сергія Єфремова , Ольги Кобилянської , Олександра Кандиби ( О . Олеся ) та інших діячів української культури , а також до чеського науковця їржі Полівки . Хронологічно листи Грушевського охоплюють 45 років його життя і діяльности , від 1884 до 1929 включно . Епістолярій уложено за авторським хронологічним принципом . Подані листи зберігаються в архівних фондах Інституту Літератури ім . Т . Г . Шевченка , Інституту Рукопису Націо
3 Лист М . Жулинського до Л . Винара від 23 жовтня 1996 року ; лист Галини Бурлаки і Альбіни Шацької до Л . Винара із запрошенням стати редактором видання листів М . Грушевського і неопублікованої його прози ( ЗО січня 1997 року ). Дня 17 травня 1997 року підписано « Угоду » між Інститутом Літератури ім . Т . Г . Шевченка НАН України й Українським Істори ' шим Товариством у справі спільного видання « Листування Михайла Грушевського ».