І . ВСТУП ДО НАУКИ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 17
немислимий систематичний підхід і наукове вивчення багатовимірної творчости і діяльносте Михайла Грушевського2 .
РОЗВИТОК ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА :
КОРОТКИЙ огляд
Грушевськознавство — це окрема міждисциплінарна наука , що займається систематичним вивченням життя , діяльносте і творчосте Михайла Грушевського , а також вивчає дослідження , присвячені М . Грушевському і його добі . Беручи до уваги міждисциплінарний характер грушевськознавства , метода дослідження його життя і творчосте є також міждисциплінарна з наголошенням історичної наукової методології . В порівнянні з шевченкознавством і франкознавством наука грушевськознавства появилася доволі пізно поза межами України .
Оснування ж . « Український Історик » ( УІ , 1963 ) і постання Українського Історичного Товариства ( УІТ , 1965 ) безпосередньо причинилися до створення науково-організаційної основи науки грушевськознавства з її методологією , історіографією , відповідною джерельною і бібліографічною основою й певною теоретичною базою . Тут у першу чергу йдеться про історичну методологію наукового досліду і джерелознавчу основу грушевськознавства . Саму концепцію і назву грушевськознавства ми впровадили в наукову літературу в 1964 — 1965 роках3 . Ця назва прийнялася в сучасній історичній літературі в Україні . Ми зауважили , що деякі науковці в Україні уживають концепцію « вітчизняного грушевськознавства » і « вітчизняних істориків » 4 . На нашу думку , цей термін уживався в радянській історіографії і віддзеркалював комуністичну партійну концепцію-гіпотезу « спільної вітчизни СССР » із своїм центром у Москві . Вживання термінів « українська історична наука », « українські історики-грушевськознавці », « грушевськознавство » є правильні , і прикметник « вітчизняний » є даниною минулого і не відповідає сьогоднішній українській національній історіографії і науці грушевсь-
2 Питання грушевськознавства автор цих рядків обговорював у статтях « Думки з приводу п ’ ятдесятих роковин смерти Михайла Грушевського ». Український Історик , 1984 , т . XXI ; Любомир Винар , « Думки про грушевськознавство »; Михайло Грушевський і Львівська історична школа . Матеріяли конференції . Львів , 24 — 25 жовтня 1994 р . Львів , 1995 , с . 5 — 17 .
3 Докладніше в моєму короткому нарисі « Як я став грушевськознавцем », Любомир Винар , Михайло Грушевський : історик і будівничий нації . К ., 1995 , с . 8 — 16 . Історик Ігор Гирич об ' єктивно підкреслив , що в тому часі ми уважали , що « грушевськознавство мусить об ’ єднати зусилля істориків , літературознавців , архівістів , політологів , філософів для всебічного розкриття різних сторінок діяльносте визначної постаті новітньої України » — Ігор Гирич , « Засновник грушевськознавства », цит . пр ., с . 21 — 22 .
4 Р . Пиріг , « Актуальні питання сучасного вітчизняного грушевськознавства ». Матеріяли всеукраїнської наукової конференції « Історична наука на порозі XXI століття : підсумки і перспективи ». Харків , 1995 , с . 331 — 335 ; « Вітчизняне грушевськознавство : проблеми становлення ». Урядовий кур ' єр , ч . 183 — 184 , 28 вересня 1996 року .