Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 119

118
ЛЮБОМИР ВИНАР
і методологічному (спільність методів і форм роботи, близькість тематики
досліджень), що, на думку сучасного історіографа С. І. Михальченка, ви­
знають більшість авторів, які вивчають історичні школи25. Слід підкреслити,
що саме цей дослідник, який у 1997 р успішно захистив докторську дисер­
тацію про київську наукову історико-юридичну школу другої половини
XIX — початку XX ст., і відмітив у своїй монографії 1996 р. опрацювання
Л. Винарем такого важливого аспекту історіографії як критерії поняття
наукової школи, запропонувавши «найбільш розгорнутий список»26 їх по­
казників, притаманних терміну «наукова школа».
В заключенні скажемо, що Винар вніс істотний внесок у розробку
такої вельми важливої історіографічної проблеми як «наукова історична
школа». Засвоєння і більш широке впровадження до історіографічних
досліджень цих теоретичних і конкретно-історіографічних положень
Л. Винара сприятиме дальшому розвиткові досліджень у галузі історич­
ного наукознавства.
25 Михальченко С. Киевская школа. Очерки об историках.— Брянск, 1994, с. 62.
Див. також тези його виступу на історіографічній конференції у Харкові у листопаді
1995 р.; Михальченко С. О критериях понятия «школа» в историографии. Історична
наука на порозі XXI століття: підсумки та перспективи. Матеріяли Всеукраїнської
наукової конференції (Харків, 15—17 лист. 1995 р.). X., 1995, с. 57.
26 Михальченко С. Киевская школа в российской историографии... с. 11.