III . ОСНОВНИК ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 117
кової школи , головно і насамперед — М . Грушевського , в її розвитку , динаміці , зв ’ язаної з розширенням масштабів і напрямків наукової активности його лідера — основоположника або засновника , генератора наукових історіографічних ідей .
Л . Винар відзначав , що « після 1905 р . стало помітним посилення впливів історичної школи Грушевського » на Велику Україну20 .
Л . Винар наочно продемонстрував , як в « невідрадних і жорстоких умовах московсько-більшовицької влади в Україні » 21 Грушевський , « як і у Львові ... виявився неперевершеним організатором українського наукового життя » 22 , згуртовуючи навколо себе кадри істориків , серед яких М . Ткаченко , О . Гермайзе , В . Щербина , О . Грушевський , П . Клименко , В . Данилевич та ін . 23 При цьому Л . Винар висловив надзвичайно важливе для розуміння розвитку наукової школи положення , що саме ці історики « творили основну організаційну базу ... київської історичної школи ( Грушевського .— М . К .) 1920-х рр ., яка об ’ єднувала представників різних генерацій українських вчених ( підкреслено мною .— М . К .), починаючи від учнів Антоновича і кінчаючи його ( стосовно Грушевського .— М . К .) учнями з львівського та київського періодів діяльності історика » ( зберігається авторський правопис — М . А '.) 24 .
Дуже важливою і необхідною складовою наукової історичної школи є наявність спеціяльних ( спеціялізованих ) наукових видань , які у Львові виходили під редакцією М . Грушевського — « Записки Наукового Товариства ім . Т . Шевченка » і « Літературно-науковий вісник ». У Києві в 20-х рр . в структурі інституції Всеукраїнської Академії наук особливо ця робота інтенсифікувалась за ініціятивою Грушевського , під редакцією якого виходили « Науковий збірник історичної секції УАН », « За сто літ », « Студії з історії України », « Записки історично-філологічного відділу УАН . Праці історичної секції », « Український археографічний збірник », « Український архів », регіональні збірники , присвячені Києву , Чернігову ( інші з цієї серії запляновані так і не побачили світу ) та ін . Ці численні наукові видання — необхідний і істотний компонент у структурі дефініції наукової школи і є певним еталоном не лише для визначення і діяльности історичної школи М . Грушевського , але й взагалі для наукових шкіл .
Як бачимо , проф . Л . Винар зробив суттєвий внесок у розробку історії поняття « наукова школа », розглядаючи на прикладі наукової школи М . Грушевського у 2-х аспектах цей науковий феномен — педагогічному ( зв ’ язок учитель — учень хоча б на першому етапі функціонування школи )
20 Винар Л . Історична школа Михайла Грушевського та її значення , у кн . Винар Л .
Михайло Грушевський : історик і будівничий нації ( статті і матеріали ). Нью-Йорк — К .— Торонто , 1995 , с . 67 . 11 Там само , с . 70 .
22 Там само , с . 70 — 71 23 Там само , 71 — 72 . 24 Там само , с . 72 .