Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 112
II. НА СЛУЖБІ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА
111
Сьогодні з перспективи багатьох років, як «старий грушевськознавець»,
виразно бачу наше краще майбутнє: нові спільні видання, дальшу спільну
працю і дальший наш тривалий вклад у розбудову грушевськознавства і
відродження української національної культури, без якої не може існувати
українська нація і відроджена національна держава. Не треба нарікань і
оправдань щодо «неможливосте» наукової праці через тяжкі економічні та
інші обставини. Пригадаймо працю Михайла Грушевського, який, незва
жаючи на економічні злидні і політичні переслідування різними урядами і
партійними репресивними органами, арешти і примусове вигнання з бать
ківщини, не зламався і безперебійно працював для розбудови культури,
науки і національної самосвідомосте серед усіх верств українського народу.
Він не лише правдивий «батько української історії», але також символ все
українського єднання. Саме Михайло Грушевський є для нас прикладом
людини, яка, незважаючи на життєві буревії і трагедії, не переривала своєї
многогранної діяльносте. Для мене він завжди був прикладом повної від
даносте рідній нації і її культурним і державним інтересам.
Я не знаю, чи ще за свого життя зможу закінчити опрацювання обшир-
ної джерельної монографії про життя і творчість Михайла Грушевського, в
якій, без зайвих емоцій, можна б відтворити правдивого Грушевського. Це
моя давня мрія, моє велике бажання. Але якщо б це не можна здійснити
через нами не контрольовані життєві події («vis шаіог»), я вірю, що мої
молодші співробітники і друзі це завдання виконають і дальше будуть роз
вивати дисципліну грушевськознавства. Інакше бути не може. Це наш свя
щенний обов’язок перед наукою, культурою і рідним народом.
Любомир ВИНАР
16 грудня 1997 р.