Грушевськознавство: Ґенеза й історичний розвиток Hrushevskoznavstvo_Geneza_i_istorychnyi_rozvytok | Page 104

II . НА СЛУЖБІ ГРУШЕВСЬКОЗНАВСТВА 103
тя Українського Історичного Товариства ( 1965 — 1995 ) і під час мого побуту в Україні була змога докладно обговорити запляновані ювілейні відзначення Грушевського , а також проаналізувати питання сучасного стану української історичної науки і грушевськознавства . В минулому УІТ переборювало різні кризові ситуації , і тому я вірив , що зможемо до певної міри допомогти нашим колегам в Україні якось вийти з цієї кризи і гідно відзначити пам ’ ять основника української національної історіографії у 1996 році .
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО АКАДЕМІЧНОГО КОМІТЕТУ І ЮВІЛЕЙ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В 1996 РОЦІ
Пишучи ці спогади , я зупинився над моєю науково-організаційною діяльністю протягом останніх сорока років . Виринуло питання , які мої завдання були найтяжчими . Я прийшов до переконання , що в широкому контексті академічно-наукової діяльносте треба вирізнити здійснення трьох починів , а саме : 1 ) основання і розбудову « Українського Історика », що вимагало притягнення до співпраці дослідників , зорганізування Редакційної Колегії і боротьбу за вдержання журналу , 2 ) створення і розбудова Українського Історичного Товариства , що сьогодні діє в Америці , Европі , Україні і Канаді , 3 ) науково-дослідна й академічно-організаційна розбудова грушевськознавства і систематична праця над збільшенням кадрів грушевськознавців . Саме в цій третій категорії у вужчому масштабі створення і розгорнення діяльносте « Міжнародного Академічного Комітету для вшанування 130-ліття з дня народження Михайла Грушевського ( 1866 — 1996 )» забрало в мене дуже багато часу і енергії і було одним з трудніших завдань . Ішлося про створення репрезентативного ювілейного комітету , який складався б з поодиноких установ і дослідників з України , Америки , Західньої Европи , Канади і Австралії . Організація цього комітету , що діяв при Президії УІТ , була прямим наслідком проголошення нами на Міжнародній конференції , присвяченій 30-літтю УІТ , що відбулася в Київському університеті , міжнародного року М . Грушевського у 1996 р . 18 .
Протягом моєї діяльносте я організував багато наукових комітетів і конференцій , але це перший раз йшлося про міжнародний комітет , що мав діяти в різних країнах . На початку я не знав , що вся головна відповідальність спаде на мене , а також що будуть деякі ускладнення . Дехто навіть говорив , що назва « міжнародний » не підходить , бо комітет головно складався з українських науковців і установ . Я вияснював , що раз комітет діє у різних країнах світу — самозрозуміло , стає міжнароднім . Також комітет діяв при Президії УІТ , а це значило , що вся відповідальність , моральна і матеріяльна , була нашого Товариства . По довгих місяцях напруженої праці з деякою
18 Ярослав Дзира , « Міжнародна конференція , присвячена ЗО-літпо УІТ ». Український Історик , 1995 , т . 32 , ч . 1 — 4 , с . 353 — 355 . Автор пише : « На останній сесії конференції голова УІТ Любомир Винар проголосив наступний рік міжнародним науковим роком М . Грушевського », с . 354 .